РазноеАуди виды – Модели Audi в каталоге автомобилей Ауди, весь модельный ряд Audi с фото на сайте WhoByCar.com

Ауди виды – Модели Audi в каталоге автомобилей Ауди, весь модельный ряд Audi с фото на сайте WhoByCar.com

Содержание

Audi — Википедия

Audi AG ([ˈɑʊdɪ], audi в переводе с лат. — «слушай»[5]) — немецкая[6] автомобилестроительная компания в составе концерна Volkswagen Group, специализирующаяся на выпуске автомобилей под маркой Audi. Штаб-квартира расположена в городе Ингольштадт (Германия). Девиз — Vorsprung durch Technik (с нем. — «Прогресс через технологии»). Объём производства в 2016 году составил около 1 903 259 автомобилей. В 2012 г. немецкие специалисты по автомобилям сделали рейтинг лучших подержанных авто. Авто марки Audi признали лучшими среди подержанных авто[7].

Audi в нынешнем виде является наследником концерна Auto Union, образованного в результате объединения четырёх компаний, выпускавших автомобили и мотоциклы под марками DKW, Horch, Audi и Wanderer. Вследствие преобразований была оставлена лишь торговая марка Audi[5][8]. Первый автомобиль марки Wanderer появился в 1913 г., первое собственное предприятие (Horch & Co.) Август Хорьх организовал в 1899 г, а после того, как кредиторы отстранили его от дел, в 1909 г. была организована компания Audi Automobil-Werke, что переводится как «Автомобильный завод Ауди». А в 1910 г. был выпущен первый автомобиль. В переводе с немецкого Хорьх (нем. Horch) означает «слушай». Когда выбирали название для новой марки, сын одного из деловых партнёров Августа предложил перевести фамилию основателя на латынь, то есть

Audi — повелительное наклонение II лица единственного числа глагола audire (в переводе с лат. — «слушать»)[5]. В 1921 фирма совершила своеобразный прорыв. В этом году был выпущен первый немецкий автомобиль с левосторонним расположением рулевого управления. До этого фирма занималась лишь двигателями и подвесками, теперь же она стала обращать внимание и на удобство управления. В 1928 году эта марка была выкуплена мотопроизводителем DKW, и в 1931 состоялся дебют автомобиля с передним приводом, DKW F1[9]. Содействовал этому мировой экономический кризис, начавшийся в 1929. Дело в том, что автомобили с большим объёмом двигателя перестали пользоваться спросом ввиду всеобщего безденежья. И тогда глава Audi поручил разработать компактный автомобиль с передним приводом.

Толчок для объединения четырёх автопроизводителей дал Саксонский муниципальный банк, кредитор всех этих компаний. Он боялся за свои инвестиции в автомобильную промышленность. 29 июня 1932 заводы Audi, Horch, Wanderer и DKW объединились в Auto Union AG. Его символом стали знакомые всем четыре кольца. После такого слияния фирма стала вторым автопроизводителем в Германии. Марки Audi, DKW, Horch и Wanderer нисколько не конкурировали между собой. Дело в том, что каждой марке был выделен отдельный рыночный сегмент: Audi занималась спортивными автомобилями, DKW — мотоциклами, Horch — большими и богато отделанными автомобилями, а Wanderer — средним сегментом класса люкс. Также фирма участвовала в автомобильных гонках. В течение нескольких лет модели Auto Union «Серебряная стрела» побеждали в множестве гонок и чемпионатах по всему миру. При этом было установлено большое количество мировых рекордов. В 1940 выпуск всех гражданских автомобилей концерна был свёрнут, заводы объединения перешли к производству штабного автомобиля Horch 901.

Сборка Audi 80 в Вольфсбурге, 1973

По окончании Второй мировой войны все саксонские заводы Auto Union оказались разрушенными в результате ударов авиации союзников, а множество сотрудников и руководство концерна покинуло Советскую зону оккупации. Всё оборудование, что уцелело, было демонтировано и вывезено. Руководство компании ещё незадолго до окончания войны успело перебраться в Баварию. В конце 1945 в городе Ингольштадте даже появился склад запчастей Auto Union. Но до полноценного выпуска продукции было ещё далеко. Только 3 сентября 1949 возобновился выпуск мотоциклов и развозных грузовиков. Компания по-новому регистрировалась и появилась компания Auto Union GmbH. В 1950 появился первый послевоенный легковой автомобиль концерна, DKW F89 P Master Class.

В апреле 1958 акционерная компания Daimler-Benz AG купила 88 % акций Auto Union, а ещё через год выкупила фирму полностью. Ингольштадтская фирма стала её филиалом. Но популярность модели Volkswagen Käfer отрицательно сказывалась на объёмах продаж других малолитражек и финансовом положении концерна Auto Union, и в 1964 г. компания вошла в состав Volkswagen. В 1965 было принято решение о выпуске всех новых моделей утратившего независимость концерна под маркой Audi. Первое время после поглощения Volkswagen не хотел, чтобы Audi занималось разработкой собственных автомобилей. Они собирались выпускать на мощностях предприятия модель Volkswagen Beetle. Но Людвиг Краус (нем.), бывший в то время главой конструкторского отдела, решил разрабатывать модель тайно от всех. В конечном итоге об этом всё же узнали в Вольфсбурге, но мешать не стали. Плодом такой деятельности стал автомобиль среднего класса Audi 100, который появился в 1968 г

[9].

В 1969 акционерное общество Volkswagenwerk AG объединило Auto Union GmbH и фирму NSU Motorenwerke AG из Неккарзульма. Компания получила название Audi NSU Auto Union AG с головным офисом в Неккарзульме. В 1974 г. произошло знаменательное событие. Главой конструкторского отдела стал Фердинанд Пиех (Ferdinand Piëch).

Теперь, спустя годы, этот период называют «Эрой Пиеха». Именно во время его руководства компания достигла примечательных высот. В эти годы появляются пятицилиндровый двигатель (1976 г.), технология турбонагнетания (1979 г.) и полный привод quattro (1980 г.). Audi quattro стал автомобилем, от которого принято отсчитывать новейшую историю легкового полного привода

[10][11][12][13]. В период с 1981 по 1987ruen на этой модели были одержаны 23 победы на этапах чемпионата WRC. C 1985 г. компания непрестанно наращивает технические разработки. Сюда относится: полностью оцинкованный кузов, совершенный аэродинамический дизайн, широкое использование бензиновых двигателей с турбонаддувом, экономичные дизельные двигатели с технологией непосредственного впрыска, легкосплавный алюминиевый кузов, гибридный привод, бензиновые двигатели с технологией непосредственного впрыска, мощные восьми- и двенадцатицилиндровые двигатели[9].

В 1993 г. была образована Audi Group, в состав которой со временем вошли венгерское и бразильское подразделения, были поглощены британская Cosworth Technology и итальянская Automobili Lamborghini и испанская SEAT

[14]. Фирма динамично развивается по большинству существующих сегодня автонаправлений. Это бизнес-сегмент (А6), представительский (А8), спортивные и гоночные автомобили (Audi TT, спортивные версии A4, суперкар R8), а также кроссоверы Q7, Q5 и Q3.

Немецкая тройка. DTM 2012 г.

Всем известно, что главными конкурентами Audi на автомобильном рынке являются компании Mercedes-Benz и BMW, так называемая «Немецкая Тройка». Многие думают, что рекламная война началась с плаката BMW в 2006 году, где компания BMW «мило» поздравляли Audi с победой в конкурсе «Машина года»-2006 в Южной Африке. Но нет, все началось ещё в далеких 80-х годах, когда компания Audi выпустили рекламный ролик, где Audi 200 накручивает восьмерки вокруг Mercedes-Benz E-Klasse (W124) и BMW 5-серии (E28)

[18]. Буквально через год компания BMW выпустила ответный ролик, продемонстрировав свою новую модель BMW 5-серии (E34). В рекламном ролике BMW присутствует три автомобиля, все автомобили накрыты тремя полотнами. Первый автомобиль оказался BMW 5-серии, а остальные два автомобиля резко растворились и полотна, которыми они были накрыты упали на землю, это был намек компаниям Audi и Mercedes-Benz. Компания Mercedes-Benz решила проигнорировать рекламы Audi и BMW, не отвечая им по сей день ничего. Рекламная война Audi и BMW продолжается до сих пор. Не так давно в рекламную войну вступил Lexus.

Летом 2016-го года Audi создала экономичную версию A4 ULTRA[19] с передним приводом, которая появится в продаже в 2017 году. Автомобиль имеет лучшие показатели[20][21], чем ближайшие конкуренты BMW 320i, Mercedes-Benz C300 и Lexus IS 200t. Двухлитровый турбированный двигатель в 190 л. с. при расходе в 8.7 литров в городском режиме и 6.4 на трассе.

Audi Sport[править | править код]

Audi Sport — раллийная команда компании Audi. Команда завоевала два чемпионских титула в 1983 и 1984 гг.

  • 1991 Formula Junior — 1-е место
  • 1992 Formula Junior — 1-е место, Немецкая Formula 3 — 1-е место
  • 1995 Formula Junior — 3-е место
  • 1996 Formula Junior — 1-е место, Немецкий Super Touring Cars Privateers — 1-е место, STW — 4-е место
  • 1997 Немецкий Super Touring Cars Privateers — 1-е место, STW — 10-е место
  • 1999 STW — 1-е место
  • 2000 DTM
  • 2001 DTM — 4-е место
  • 2002 DTM — 2-е место
  • 2003 DTM — 3-е место, 24 часа Нюрбургринга — 2-е место
  • 2004 DTM — 1-е место
  • 2005 DTM — 2-е место
  • 2006 DTM — 3-е место
  • 2007 DTM — 1-е место
  • 2008 DTM — 1-е место

24 часа Ле-Мана: 2000, 2001, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014

Сезон 1991 Deutsche Tourenwagen Meisterschaft:

  • 5 мая — Audi V8 Quattro
  • 30 июня — Audi V8 Quattro
  • 4 августа — Audi V8 Quattro
  • 15 сентября — Audi V8 Quattro
  • 29 сентября — Audi V8 Quattro
  • 20 октября — Audi V8 Quattro

Audi V8 Quattro — 174 очка

«Однако дождь на финальной гонке в Донингтоне позволил полному приводу Ауди пресечь все попытки Мерседесов добиться победы

[22].»

Гонки на выносливость 1999:

  • 1999 — Audi R8R LMP
  • 2000 — Audi Sport Team Joest
  • 2001 — Audi Sport Team Joest
  • 2002 — Audi Sport Team Joest
  • 2003 — Ret Audi Sport UK
  • 2004 — Audi Sport
  • 2005 — Champion Racing
  • 2006 — Audi Sport Team Joest
  • 2007 — Audi Sport North America
  • 2008 — Audi Sport North America

Audi Sport Team Joest[править | править код]

Audi Sport Team Joest — команда для гонок на выносливость, таких как 24 часа Ле Мана, LMS и ALMS. Команда строит прототипы класса LM P1.

Для европейского рынка с 1970 г.[править | править код]

Для американского рынка с 1980 г.[править | править код]

Малые автомобили[править | править код]

  • Audi 50 (Typ 86) (1975—1978 гг.)
  • Audi A2 (Typ 8Z) (1999—2005 гг.)
  • Audi A1 (Typ 8X) (2010—2018 гг.)
  • Audi A1 (2018 г. — настоящее время)

Автомобили среднего класса[править | править код]

Автомобили бизнес-класса[править | править код]

Представительский класс[править | править код]

  • Audi V8 (D1/Typ 4C) (1989—1994 гг.)
  • Audi A8 (D2/Typ 4D) (1994—2002 гг.)
  • Audi A8 (D3/Typ 4E) (2002—2010 гг.)
  • Audi A8 (D4/Typ 4H) (2010—2017 гг.)
  • Audi A8 (D5/Typ 4N) (2017 г. — настоящее время)
  • Audi A7 (Typ 4G) (2010—2017 гг.)
  • Audi A7 (Typ 4K) (2017 г. — настоящее время)

Купе[править | править код]

Кабриолеты[править | править код]

Кроссоверы[править | править код]

  • Audi Allroad (Typ 4B) (2000—2005 гг.)
  • Audi Allroad (Typ 4F) (2006—2011 гг.)
  • Audi Allroad (Typ 4G) (2011 г. — настоящее время)
  • Audi Q2 (2016 г. —настоящее время)
  • Audi Q3 (Typ 8U) (2011—2018 гг.)
  • Audi Q3 (2018 г. —настоящее время)
  • Audi Q5 (Typ 8R) (2008—2017 гг.)
  • Audi Q5 (2017 г. —настоящее время)
  • Audi Q7 (Typ 4L) (2005—2015 гг.)
  • Audi Q7 (Typ 4M) (2015 г. — настоящее время)
  • Audi Q8 (2018 г. —настоящее время)

Модели «S», «RS» и «R8»[править | править код]

Audi A4 — обзор, цены, видео, технические характеристики Ауди А4

Пятая генерация Audi A4 с внутризаводским индексом B9 дебютировала в 2015 году, а спустя четыре года, на закрытой выставке в Ингольштадте, немецкий производитель продемонстрировал обновленную версию семейства. Стоит отметить, что новинка является первым, но очень глубоким рестайлингом. Автомобиль получил модернизированную линейку силовых агрегатов, измененную компоновку центральной панели, несколько дополнительных опций и перекроенный экстерьер. Несмотря на то, что визуально, автомобиль не получил радикальных изменений, большинства навесных панелей у него абсолютно новые. От предшественника остался только капот, крыша и крышка багажника или пятая дверь, в случае с универсалом. На передней части можно увидеть уменьшенную решетку радиатора. Она сохранила свою шестиугольную форму, однако, лишилась хромированных ребер. Фары головного освещения также с новой начинкой. По умолчанию светодиодные, а за дополнительную плату матричные с адаптивным дальним светом. Изменились и секции дневных ходовых огней. На корме можно увидеть новые стоп-сигналы с необычной графикой и пару массивных патрубков выхлопной системы.

Размеры

Ауди А4- пятиместный среднеразмерный автомобиль премиум сегмента. Он выпускается в двух вариантах исполнения: четырехдверный седан и универсал. После рестайлинга, его габаритные размеры составляют: длина 4762 мм, ширина 1847 мм, высота 1428 мм для седана и 1435 мм для универсала, а колесная база- 2820 миллиметров. В основе модели лежит модульная платформа MLB. Она подразумевает полностью независимую многорычажную компоновку подвески. В начальных версиях по кругу устанавливаются обычные амортизаторы двустороннего действия, а за дополнительную плату, можно заказать адаптивные стойки с комфортным и спортивным режимами работы. Что касается размера багажника, то седан способен предложить до 460 литров. Универсал несколько вместительнее. При поднятых спинках второго ряда и загрузке под верхнюю полку, сзади остается около 495 литров. Если пожертвовать задними местами, можно получить до 1495 литров.

Технические характеристики

На старте продаж анонсировано пять различных силовых агрегатов. Бензиновые Audi A4 получат линейку двухлитровых турбированных четырехцилиндровых моторов. Базовые версии развивают 150 и 190 лошадиных сил и 270-320 Нм крутящего момента. С ними в комплекте идут только семиступенчатые преселективные роботизированные коробки с двумя сцеплениями S tronic. Привод исключительно передний. Старшие версии получат более производительный мотор на 245 лошадей и 370 Нм тяги. Он работает с такой же коробкой передач и фирменной системой полного привода Quattro. Дизельные версии представлены в двух вариантах. Первый- это рядная четверка с турбонаддувом на 190 сил и 400 Нм с роботизированной КПП. Также есть более мощный вариант с V-образной шестеркой. Она генерирует 231 лс и 500 Нм. В качестве трансмиссии выступает классический восьмиступенчатый гидромеханический автомат и система полного привода.

Оснащение

Основным изменением в салоне Audi A4 стала обновленная мультимедийная система. Она получила увеличенный экран (10,1 против 8,3 дюйма у предшественника). Более того, он стал сенсорным. Для более приятных тактильных ощущений, производитель установил небольшую пружину. Также с центральной консоли пропал контроллер, который раньше отвечал за управление. Изменилась опциональная виртуальная панель приборов. У нее увеличился функционал и разрешение изображения. Из прочих изменений стоит отметить новое рулевое колесо, расширенный список отделочных материалов и фоновую подсветку салона.

Видео

Audi — Вікіпедія

Audi
Audi AG[1]
Audi-Logo 2016.svg
Audi Ingolstadt.jpg
Тип Акціонерне товариство
Форма власності Aktiengesellschaft[d]
Галузь Автомобілебудування
Гасло «Прогрес через технології»
Доля 1928 — компанію купує Йорген Расмуссен
1932 — вхід у компанію Auto Union
1965 — компанію купує фірма Volkswagen
Попередник(и) Auto Union
NSU
Засновано 16 липня 1909
Засновник(и) Август Горх
Штаб-квартира Інгольштадт, Німеччина
Територія діяльності У всьому світі
Попередні назви August Horch Automobilwerke GmbH
Ключові особи Руперт Стадлер
Ульріх Хакенберг
Маттіас Мюллер
Продукція Транспортні засоби
Виторг ▲€58,42 мільярда (2015)
Операційний прибуток (EBIT) ▲€4,836 мільярда (2015)
Чистий прибуток ▲€4,297 мільярда (2015)
Активи ▲€16,832 мільярда (2009)
Власник(и) Volkswagen Group (99.55 %)
Співробітники 84 435 (2015)
Клієнти ▲2 024 881
Холдингова компанія Audi Brussels
Audi Hungaria Motor Kft.
Ducati
Italdesign Giugiaro
Lamborghini
Audi Sport GmbH
Дочірні компанії
  • Ducati, Lamborghini і Audi Hungaria Zrt.d
  • Структурні підрозділи Audi e-tron
    Audi India
    Сайт www.audi.com

    CMNS: Audi на Вікісховищі

    Audi (Німецька: [ˈʔaʊ̯diː ˈʔaːˈgeː] (CMNS: прослухати); укр. Ауді) — з 1909 року німецький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Інгольштадт. У 1928 році компанію купує Йорген Расмуссен. Сьогодні компанія займається виготовленням престижних автомобілів.

    Витоки компанії складні і починаються з початку 20 століття: початкові підприємства (Horch і Audiwerke), засновані інженером Августом Горхом, і два інших виробника (DKW і Wanderer), об’єднуються у компанію Auto Union у 1932 році. Сучасна епоха Audi почалася в 1960-х роках, коли Auto Union був придбаний компанією Volkswagen у фірми Daimler-Benz. Після перезапуску бренду Audi із введенням в 1965 році серії Audi F103, Volkswagen об’єднав Auto Union з NSU Motorenwerke у 1969 році, створюючи таким чином сучасну компанію.

    Назва компанії базується на латинському перекладі прізвища засновника Августа Горха. «Горх», що означає «слухати» німецькою мовою, стає «audi» латинською мовою. Чотири кільця логотипу Audi представляють одну з чотирьох автомобільних компаній, які об’єдналися для створення попередника Audi — Auto Union. Гасло Audi — «Vorsprung durch Technik», що означає «Прогрес через технології». Однак Audi USA використовували гасло «Правда — в інженерії» з 2007 по 2016 рік, а з 2016 року не використовували слоган. Audi разом з BMW та Mercedes-Benz є одними з кращих марок розкішних автомобілів у світі.

    Август Горх. Заснування компанії August Horch Automobilwerke GmbH[ред. | ред. код]

    Автомобільна компанія Wanderer була спочатку створена в 1885 році, а пізніше стала філією Audi AG. Ще одна компанія, NSU, яка пізніше об’єдналася в Audi, була заснована в цей же час, і згодом постачала шасі для чотириколісного автомобіля Готтліба Даймлера.

    14 листопада 1899 серпня Август Горх (1868-1951) створив компанію A. Horch & Cie в районі Еренфелд в Кельні. У 1902 році він переїхав зі своєю компанією до міста Райхенбах-ім-Фогтланд. 10 травня 1904 року він заснував акціонерне товариство August Horch & Cie. Motorwagenwerke AG у Цвікау (Саксонія).

    Після неприємностей з головним фінансовим директором компанії Horch Август Горх залишив Motorwagenwerke і заснував у Цвікау 16 липня 1909 року свою другу компанію August Horch Automobilwerke GmbH. Його колишні партнери звинуватили його в порушенні прав на торгову марку. Німецький Рейхсхерміст (Верховний Суд) у Лейпцигу врешті вирішив, що бренд Horch належав його колишній компанії.

    Компанії Audi Automobilwerke GmbH Zwickau та Audiwerke AG Zwickau[ред. | ред. код]

    CMNS:

    Згодом Августу Горху було заборонено використовувати «Horch» як торговельне найменування своєї нової компанії, тоді він організував зустріч з близькими діловими друзями — Полем і Францем Фікенхером з Цвікау. У квартирі Франца Фікенхера вони обговорили, як запропонувати нову назву для компанії. Під час цієї зустрічі син Франца спокійно вивчав латинську мову в кутку кімнати. Кілька разів він ніби хотів був сказати щось, але просто «ковтав» слова і продовжував працювати, поки нарешті не вимовив: «Батьку — audiatur et altera pars …чи не було б чудовою ідеєю назвати її audi замість horch?». «Horch!» німецькою мовою означає «Слухай!» або «слухати», а слово «Audi» в особливій наказовій формі «audire» означає «слухати» латинською мовою. Ідея з ентузіазмом була прийнята всіма учасниками зустрічі. 25 квітня 1910 року Audi Automobilwerke GmbH Zwickau (з 1915 року перейменована на Audiwerke AG Zwickau) була зареєстрована в реєстрі компанії і реєстраційному суді Цвікау.

    Перший автомобіль Audi Type A 10/22HP Sport-Phaeton (16 кВт) був випущений в тому ж році, а наступним став Type B 10/28PS, також в тому ж році.

    Audi розпочали з 2612-кубового рядного чотирициліндрового двигуна моделі Type A, а потім з’явилась 3564-кубова модель, а також 4680-кубова і 5720-кубова моделі. Ці машини були успішними навіть у спортивних змаганнях. Перша шестициліндрова модель Type M, 4655 см3, з’явилася в 1924 році.

    Август Горх залишив Audiwerke у 1920 році через високу посаду в міністерстві транспорту, але він все ще був пов’язаний з Audi як член піклувальної ради. У вересні 1921 року Audi став першим німецьким виробником автомобілів, який представив серійну машину Audi Type K із лівим розташуванням керма. Лівий рух розповсюджувався і встановив панування протягом 1920-х років, оскільки він забезпечував кращий огляд зустрічного руху, що робило обгони безпечнішими.

    Об’єднання чотирьох компаній під логотипом чотирьох кілець. Компанія Auto Union[ред. | ред. код]

    У серпні 1928 року власник Dampf-Kraft-Wagen (DKW) Йорген Расмуссен придбав більшу частину акцій Audiwerke AG. У тому ж році Расмуссен купив залишки американського виробника автомобілів Rickenbacker, в тому числі виробниче обладнання для восьмициліндрових двигунів. Ці двигуни використовувались на моделях Audi Zwickau та Audi Dresden, які були випущені в 1929 році. У той же час виготовлялись шестициліндрові та чотирициліндрові (чотирициліндрові з двигунами Peugeot) моделі. Автомобілі Audi тієї епохи були розкішними автомобілями, оснащеними спеціальними кузовами.

    У 1932 році Audi об’єдналася з компаніями Horch, DKW і Wanderer, щоб утворити Auto Union AG у Хемніці. Саме в цей період компанія запропонувала Audi Front, яка стала першою європейською машиною, що поєднувала у собі шестициліндровий двигун з переднім приводом. Автомобіль використовував трансмісію від Wanderer, але повернуту на 180 градусів, так що привідний вал був спереду.

    До Другої світової війни Auto Union використовував чотири взаємопов’язані кільця, які сьогодні утворюють логотип Audi, що представляє ці чотири бренди. Проте, цей логотип використовувався тільки на гоночних автомобілях Auto Union, тоді як компанії-учасники використовували власні назви та емблеми. Технологічний розвиток став все більш концентрованим, і деякі моделі Audi були оснащені двигунами Horch або Wanderer.

    Відображаючи економічний тиск періоду, Auto Union у 1930-х роках поступово концентрувався на маленьких автомобілях, так що до 1938 року бренд компанії DKW складав 17,9 % німецького авторинку, а Audi — лише 0,1 %. Після того, як остання Audi була виготовлена в 1939 році, назва «Audi» зовсім зникла з ринку нових автомобілів на більше двох десятиліть.

    Як і більшість німецьких виробників, після початку Другої світової війни заводи Auto Union були переобладнані для військового виробництва, і були об’єктами для бомбардувань союзників під час війни, які залишили їм пошкодження.

    CMNS:

    Захоплений радянською армією в 1945 році, за наказом військової адміністрації Радянського Союзу заводи були розібрані в рамках військових репарацій. Після цього всі активи компанії були експропрійовані без компенсації. 17 серпня 1948 року Auto Union AG з Хемніца був виключений з комерційного реєстру. Ці дії призвели до ліквідації німецької компанії Auto Union AG. Залишки заводу Audi у Цвікау стали Volkseigener Betrieb («народне підприємство») Automobilwerk Zwickau, або AWZ (укр. — Автомобільний завод Цвіккау).

    Не маючи перспектив продовження виробництва в Східній Німеччині, що перебувала під контролем Радянського Союзу, керівники Auto Union розпочали процес переміщення того, що залишилося від компанії, до Західної Німеччини. В Інгольштадті, Баварія, було обрано приміщення, щоб розпочати виробництво запасних частин наприкінці 1945 року. Приміщення в кінцевому підсумку стануть штаб-квартирою реформованого Auto Union у 1949 році.

    Колишній завод Audi в Цвікау відновив збірку довоєнних моделей у 1949 році. Ці моделі DKW були перейменовані в IFA F8 та IFA F9, і були подібними до західнонімецьких версій. Західно- та східнонімецькі моделі оснащувалися традиційними та відомими двотактними двигунами DKW. Завод у Цвікау виготовляв сумно відомий Trabant до 1991 року, коли потрапив під керування Volkswagen, і припинив виробництво власних моделей, як і Audi з 1945 року.

    Нова західнонімецька штаб-квартира Auto Union була відкрита в Інгольштадті за допомогою кредитів уряду Баварії та плану Маршалла. Реформована компанія була запущена 3 вересня 1949 року і продовжувала традицію DKW щодо виробництва автомобілів з переднім приводом та двотактними двигунами. Модельний ряд включав виготовлення невеликого, але міцного 125-кубового мотоцикла, і розвізного фургона DKW F89 L в Інгольштадті. Приміщення в Інгольштадті були великими, складалися з великого комплексу колишніх військових будівель, які підходили як для адміністрації, так і для зберігання та розподілу автомобілів, але на цьому етапі в Інгольштадті не існувало жодного спеціалізованого заводу, придатного для масового виробництва автомобілів: для виготовлення перших післявоєнних масових легкових автомобілів компанії у Дюссельдорфі було орендовано приміщення фірми Rheinmetall-Borsig. Лише через десять років компанія залучила інвестора, і стали доступними кошти для будівництва великого автозаводу біля головного офісу у Інгольштадті.

    Відродження компанії Audi у власності фірми Volkswagen[ред. | ред. код]

    У 1958 році, у відповідь на тиск з боку Фрідріха Фліка, найбільшого акціонера компанії, фірма Daimler-Benz придбала 87 % акцій компанії Auto Union, а у 1959 році було збільшено до 100 %. Проте, невеликі двотактні машини не були центром інтересів Daimler-Benz, і хоча на початку 1960-х років були значні інвестиції в нові моделі Mercedes та Auto Union, старіння модельного ряду компанії на даний момент не принесло користі під час економічного буму початку 1960-х років у такій мірі, як конкуренти-виробники Volkswagen та Opel. Рішення продати компанію Auto Union було засноване на її недостатній рентабельності. За іронією долі, до того часу, коли вони продали бізнес, компанія мала великий новий завод і сучасний чотиритактний двигун, який був готовий до виробництва, що дозволило підприємству Auto Union під новим власником розпочати період прибуткового зростання, виробляючи не автомобілі Auto Union або DKW, а використовуючи назву «Audi», яку відродили у 1965 році, після 25-річного проміжку.

    У 1964 році Volkswagen придбав 50 % акцій у бізнесі, до складу якого увійшли нові заводи в Інгольштадті, бренди DKW та Audi, а також права на нову конструкцію двигуна, який був профінансований компанією Daimler-Benz, що, в свою чергу, володіла правами на закриту торгову марку Horch та заводом у Дюссельдорфі, який став складальним заводом Mercedes-Benz. Через півтора місяця Volkswagen купив повний контроль над Інгольштадтом, і до 1966 року використовував запасні потужності заводу у Інгольштадті для складання додаткових 60,000 Volkswagen Beetle на рік. Двотактні двигуни стали менш популярними в 1960-х роках, оскільки клієнтам були більш привабливими плавні в роботі чотиритактні двигуни. У вересні 1965 року DKW F102 оснащувався чотиритактним двигуном та модернізацією для передньої та задньої частини автомобіля. Volkswagen відмовився від бренду DKW через його асоціації з двотактною технологією і, класифікувавши модель F103 як внутрішню, продавали її просто як Audi. Пізніше розвиток цієї моделі називали за оцінками їх потужності та продавали як Audi 60, 75, 80 та Super 90, до 1972 року. Volkswagen був проти ідеї Auto Union як автономного об’єкта, що виробляв власні моделі, придбавши компанію для того, щоб збільшити власну виробничу потужність через складальні заводи в Інгольштадті — до того моменту, коли керівники Volkswagen наказали, щоб назва Auto Union та прапори з чотирма кільцями були вилучені із заводських будівель. Тоді керівник VW Хайнц Нордхофф явно заборонив Auto Union з будь-яким подальшим розвитком продукції. Побоюючись, що Volkswagen не має жодних довгострокових амбіцій для бренду Audi, інженери Auto Union під керівництвом Людвіга Крауса розробили першу Audi 100 в таємниці, без відома Нордхоффа. Коли був представлений закінчений прототип, Нордхофф був настільки вражений, що організував виробництво автомобіля, і коли він був запущений у 1968 році, то отримав величезний успіх. З цією метою було завершено воскресіння бренду Audi, після чого відбулася поява першого покоління Audi 80 у 1972 році, що, в свою чергу, забезпечило шаблон для нового передьопривідного модельного ряду VW з водяним охолодженням, який дебютував з середини 1970-х років.

    У 1969 році Auto Union об’єдналася з NSU, розташованою в Неккарзульмі, що поблизу Штутгарта. У 1950-х роках NSU був найбільшим у світі виробником мотоциклів, але згодом перейшов на виробництво невеликих автомобілів, таких як NSU Prinz, версії TT і TTS яких популярні і сьогодні як вінтажні автомобілі. Пізніше NSU зосередився на нових роторних двигунах, заснованих на ідеях Фелікса Ванкеля. У 1967 році новий NSU Ro 80 став машиною, яка значно випередила свій час в технічних деталях, таких як аеродинаміка, легка вага та безпека. Проте, проблеми з роторними двигунами поклали край незалежності компанії NSU. Завод у Неккарзульмі сьогодні використовується для виробництва більших моделей Audi A6 та A8. Завод у Неккарзульмі також є штаб-квартирою «quattro GmbH» (з листопада 2016 року — «Audi Sport GmbH»), дочірньою компанією, відповідальною за розробку та випуск високопродуктивних моделей Audi: моделі R8 та модельного ряду «RS».

    Нова об’єднана компанія була заснована 1 січня 1969 року і була відома як Audi NSU Auto Union AG, штаб-квартира якої була розташована на заводі NSU у Неккарзульмі, і тоді вперше після довоєнної епохи з’явилася Audi як окрема торгова марка. Volkswagen представив бренд Audi в США до 1970 модельного року. У тому ж році середньорозмірний автомобіль, над яким працювали у NSU, K70, що спочатку був призначений для розташування у модельному ряді між задньомоторними моделями Prinz і футуристичним NSU Ro 80, був замість цього запущений як Volkswagen.

    Складальна лінія Audi 80 у Вольфсбургу 1973 року

    Після запуску Audi 100 у 1968 році, у 1972 році вийшов Audi 80/Fox (що послужив основою для Volkswagen Passat 1973 року), і Audi 50 (пізніше перейменований на Volkswagen Polo) — у 1974 році. Audi 50 був оригінального дизайну, оскільки це було перше втілення концепту Golf/Polo, що призвело до надзвичайно успішного автомобіля по всьому світу. У кінцевому рахунку, Audi 80 та 100 (попередники A4 та A6, відповідно) стали найбільш продаваними моделями компанії, тоді як були зроблені невеликі інвестиції в зникаючому модельний ряді NSU: моделі Prinz припинили виготовляти у 1973 році, а смертельна помилка NSU Ro 80 зникла з виробництва у 1977 році, фактично похоронивши бренд NSU. Виробництво Audi 100 поступово переміщалося з Інгольштадта в Неккарзульм впродовж 1970-их років з появою другого покоління C2 колишніх моделей в 1976 році, все виробництво здійснювалось на колишньому заводі NSU. Неккарзульм з цього моменту дав змогу випускати моделі Audi високого класу.

    CMNS:

    Імідж Audi в цей час був як консервативної компанії, і тому була прийнята пропозиція конструкції шасі інженера Йорга Бенсінгера з розробкою технології повного приводу на автомобілі Volkswagen Iltis для виходу гоночної і ралійної моделі Audi. Серійний автомобіль, що вийшов у 1980 році, отримав назву Audi Quattro, це було купе з турбонаддувом, яке також стало першим німецьким масовим автомобілем з постійним повним приводом через міжосьовий диференціал. Зазвичай автомобіль називають «Ur-Quattro» (префікс «Ur-» — це німецьке доповнення, в цьому випадку він означає «оригінальний» і застосовується також до першого покоління спортивних седанів Audi S4 і S6, як «UrS4» та «UrS6»), було виготовлено кілька таких машин (всі були виготолені однією командою ручною працею), але модель мала великий успіх у ралі. Видатні перемоги довели життєздатність повнопривідних гоночних автомобілів, а марка Audi пов’язала себе з досягненнями в автомобільній техніці.

    У 1985 році, коли марки Auto Union та NSU фактично зникли, офіційна назва компанії була скорочена просто до Audi AG. У той же час штаб-квартира компанії повернулася до Інгольштадта, і були сформовані дві нові дочірні компанії Auto Union GmbH і NSU GmbH для володіння та управління історичними товарними знаками, а також інтелектуальною власністю колишніх компаній (за винятком Horch, права на яку зберігала компанія Daimler-Benz після придбання фірмою VW) та спадщиною Audi.

    У 1986 році, коли Audi 80, основана на базі Passat, почала розробляти своєрідний образ автомобіля «для дідусів», тоді з’явився type 89. Ця абсолютно нова розробка продавалася надзвичайно добре. Його сучасний і динамічний зовнішній вигляд приховував низьку потужність базового двигуна, а його базова комплектація була досить спартанською (навіть дзеркало зі сторони пасажира було опцією). У 1987 році Audi запропонували нову і дуже елегантну Audi 90, яка мала набагато ширший набір стандартних опцій. На початку 1990-х років почали падати продажі серії Audi 80, почали проявлятися деякі основні конструкційні проблеми.

    На початку ХХІ століття Audi виставили автомобілі на німецьку гоночну трасу для встановлення та побиття декількох світових рекордів, таких як максимальна швидкість та витривалість. Ці зусилля були в руслі спадщини компанії з гоночної ери автомобілів Silver Arrows 1930-х років.

    На початку 1990-х років Audi почали захоплювати цільовий ринок автомобілів високого класу, щоб конкурувати з німецькими автовиробниками Mercedes-Benz і BMW. Все почалося з випуску Audi V8 у 1990 році. Це був, по суті, Audi 100/200 з новим двигуном і помітними відмінностями кузова. Найбільш очевидною була нова решітка, яка тепер була поєднана з капотом.

    До 1991 року модельний ряд Audi включав чотирициліндрову Audi 80, 5-циліндрові Audi 90 і Audi 100, турбовану Audi 200 і Audi V8. Також існувала версія купе 80/90 з 4- і 5-циліндровими двигунами.

    Незважаючи на те, що п’ятициліндровий двигун був успішним та надійним, він був дещо малим для цільового ринку. Із введенням повністю нової Audi 100 у 1992 році, Audi запропонували 2.8-літровий V6 двигун. Цей двигун також встановляли на модернізовану Audi 80 (моделі 80 і 90 тепер називалися просто 80, за винятком ринку США), що дало цій моделі вибір із чотири-, п’яти- та шестициліндрового двигунів з типами кузова седан, купе та кабріолет.

    П’ятициліндровий двигун незабаром був вилучений з основного каталогу двигунів. Однак версія з турбонаддувом, потужністю 230 к.с. (170 кВт), залишилася. Двигун, що спочатку встановлювали на 200 quattro 20V 1991 року, був похідним від двигуна, встановленого на Sport Quattro. Він встановлювався на Audi Coupé, перейменованого на S2, а також у кузов Audi 100, названий S4. Ці дві моделі стали початком масової серії потужних автомобілів S серії.

    У листопаді 2016 року Audi висловили намір створити складальний завод в Пакистані, де місцевий партнер компанії придбав землі для заводу в Індустріальному парку Коранжі Крік у Карачі. Затвердження плану призведе до інвестування у новий завод 30 мільйонів доларів США.

    Раптове ненавмисне прискорення Audi 5000[ред. | ред. код]

    Продаж у Сполучених Штатах впав після ряду повернень автомобілей з 1982 по 1987 роки моделі Audi 5000, пов’язаних з повідомленнями про випадки раптового ненавмисного прискорення, що призвело до шістьох смертельних та 700 нещасних випадків. У той же час NHTSA досліджували 50 моделей автомобілів від 20 виробників щодо раптових стрибків потужності.

    Audi 100 C3, що продавався у США як Audi 5000

    Звіт телепрограми «60 хвилин», опублікований 23 листопада 1986 року, що містив інтерв’ю з шістьма людьми, які подали до суду на Audi після повідомлення про ненавмисне прискорення, звинуватив Audi 5000 у тому, що вона нібито страждала проблемою, коли провалювався педаль гальм. Подальше дослідження виявило, що «60 хвилин» спроектували несправність — встановили каністру із стисненим повітрям на підлозі пасажирської сторони, з’єднану через шланг з отвором, просвердленим у трансмісії.

    Audi стверджувала, посилаючись на дослідження сторонніх дослідників, що проблеми були викликані помилкою водіїв, зокрема неправильним використанням педалей. Згодом Національна адміністрація з безпеки дорожнього руху (NHTSA) прийшла до висновку, що більшість випадків непередбачених прискорень, включаючи всі, про які звітували «60 хвилин», були спричинені помилкою водія, такою як плутання педалей. Телеканал CBS не визнав результатів тестування залучених урядових установ, але визнав аналогічні результати іншого дослідження.

    У оглядовому дослідженні, опублікованому в 2012 році, NHTSA підсумували свої минулі висновки про проблеми ненавмисного прискорення Audi: «Після непередбачених прискорень, що почалися на Audi 5000 через проблеми в системі стабілізатора холостого ходу (виробляючи початкове прискорення 0,3g), неправильне застосування педалі в результаті паніки, плутанини чи незнайомства з Audi 5000 сприяло серйозним інцидентам».

    Цей звіт відповідає висновкам технічного аналізу NHTSA того часу: «Системи стабілізації холостого ходу Audi були схильні до дефектів, що призводили до надмірної величини холостого ходу та коротких ненавмисних прискорень до 0.3g (що є подібним за величиною до аварійної зупинки у вагоні метро). Ці прискорення не можуть бути єдиною причиною (тривалі випадки раптового прискорення (ВРП)), деякі випадки ВРП можуть бути викликані завдяки натисканню водієм на педаль. Дефектна система стабілізації холостого ходу здійснювала електронний контроль дросельної заслінки. Важливо: множинні «переривчасті несправності електронного блоку керування спостерігалися та фіксувались …, а також повідомлялись Транспортом Канади».

    Після серій позовів Audi зробили кілька модифікацій: спочатку налаштували відстань між педалями гальм та акселератором на моделях з автоматичною трансмісією. Пізніше, з ремонтом 250 тисяч автомобілів 1978 року, додали пристрій, який вимагав від водія натискати педаль гальм перед вимненням стоянкового гальма. Спадщина Audi 5000 та інші повідомлення про випадки раптового ненавмисного прискорення змусили створити хитромудрі важелі перемикання передач і механізми блокування гальм для запобігання ненавмисного прискорення вперед або назад. Невідомо, як були вирішені дефекти в системі стабілізації холостого ходу.

    Продажі Audi у США, які досягли 74 061 екземплярів у 1985 році, у 1991 році знизилися до 12,283 екземплярів і три роки залишалися на однаковому рівні — з перепродажем вартість різко падала. Згодом Audi запропонували збільшений гарантійний захист і перейменували постраждалі моделі — 5000 стала 100 і 200 у 1989 році, і знову досягнули тих же рівнів продажів до модельного 2000 року.

    Стаття BusinessWeek 2010 року, яка окреслювала можливі паралелі між досвідом Audi та проблемами з автомобілями Toyota у 2009-2010 роках, зазначила, що колективний судовий позов, поданий у 1987 році приблизно 7500 власниками моделі Audi 5000, залишається невирішеним і в даний час оскаржується в окружному суді в Чикаго після оскарження у штаті Іллінойс та на федеральному рівні США.

    Впровадження моделей[ред. | ред. код]

    У середині-кінці 1990-х років Audi представила нові технології, що включали використання алюмінієвої конструкції. Audi A2, що вироблявся з 1999 по 2005 рік, був футуристичним супер міні, що народився від концепту Al2. Автомобіль мав багато функцій, які допомогли повернути довіру споживачів, такі як алюмінієва просторова рама, яка була застосована вперше у конструкції серійних автомобілів. На моделі A2 Audi далі розширила свою технологію TDI, використовуючи скромні трициліндрові двигуни. A2 був надзвичайно аеродинамічним і розробленим за допомогою аеродинамічної труби. Audi A2 була піддана критиці за високу ціну і ніколи не мала успішного продажу, але представила Audi як найсучаснішого виробника. Модель, конкурент Mercedes-Benz A-класу, продавалася порівняно добре в Європі. Але A2 була вилучена у 2005 році, і Audi вирішила не розвивати термінову заміну.

    Наступна велика зміна моделей відбулася в 1995 році, коли Audi A4 замінила Audi 80. Нова схема номенклатури була застосована і для Audi 100, що стала Audi A6 (з незначною модернізацією). Це також означало, що S4 став S6, а новий S4 був представлений у кузові A4. S2 було вилучено з продажу. Audi Cabriolet продовжувала виготовлятися (на базі платформи Audi 80) до 1999 року, отримавши вдосконалення двигуна. Нова модель A3 хетчбек (яка використовувала платформу Volkswagen Golf Mk4) була представлена в модельному ряді у 1996 році, а радикальні Audi TT купе і родстер дебютували у

    Audi 50 — Википедия

    Материал из Википедии — свободной энциклопедии

    Audi 50 (внутреннее имя Typ 86) — автомобиль класса супермини, производившийся в Германии компанией Audi с 1974 по 1978 года и продаваемый только в Европе. Автомобиль разработан дизайнером Людвигом Краусом[2].

    Audi 50 LS (вид сзади)

    В 1975 году Volkswagen перевыпустила этот автомобиль, который продавался теперь как Volkswagen Polo. Обе модели (VW Polo и Audi 50) продавались бок о бок в течение 3-х лет, но дешёвая модель VW продавалась лучше чем Audi 50. В результате Audi сняла с производства эту модель в 1978 году, после производства свыше 180 тыс. экземпляров. В 2005 году в Германии было зарегистрировано 558 автомобилей этой модели.

    В своё время, эта модель была главным участником рынка, включая такие модели как Renault 5, Fiat 127 и Autobianchi A112.

    Автомобиль предлагался как 3-дверный хетчбэк с бензиновым двигателем объёмом 1093 см³ мощностью 50 (37 кВт) или 60 л.с. (44 кВт) для LS и GL моделей соответственно. Модель была популярна в Европе, во-первых, по причине богатой комплектации для автомобиля того времени, а во-вторых, из-за сравнительно низкой цены.

    Audi 50 LS GL (GLS)
    Двигатель I4
    Объем двигателя 1093 см³ 1272 см³
    Мощность 50 л.с. 60 л.с.
    Крутящий момент 75,5 Нм. 3,500 об. мин. 83,4 Нм. 3,500 об. мин.
    Разгон (0 — 100 км/ч) 15,4 сек. 13,5 сек.
    Макс. скорость 152 км/ч 142 км/ч
    Вес: 685 кг
    Стоимость 12,164 € 12,888 €

    Audi A4 2007 — 2011

    Вы смотрите поколение, которое уже отсутствует в продаже.
    Больше информации о модели можно найти на странице последнего поколения:

    Последнее поколение Audi A4

    Все поколения Audi A4

    Первый Audi A4 появился в 1994 году. Прототипом пятиместного седана считается легендарный Audi 80,созданный в далеком 1965 году. За округлую форму Audi 80 прозвали «бочкой», хотя, надо признать, что Audi A4 не унаследовало от предшественницы ни названия, ни излишне округлых форм. Автомобиль очень часто подвергался рестайлингам. На свет появлялись все новые и новые модификации Audi A4 такие как Avant, Cabrio. В зависимости от модификации менялся и вид двигателя. От экономичного в 1,6 литра, до сверхмощного в 4,2 литра. Существуют также модели, оборудованные дизельным двигателем. Однако главным достоинством Audi A4 можно считать его безопасность. В 2004 году автомобиль получил самый высокий балл «Пять звезд» Euro NCAP как самый безопасный в мире.

    Audi A4 Cabriolet появился на свет в 2002 году и сразу обрел массу поклонников. Стоимость автомобиля немного выросла, зато двигатель явно стал мощнее в 220 лошадиных сил. Жесткая крыша в автомобиле опускается с помощью электропривода, при этом климат-контроль в машине автоматически выключается. Audi A4 Cabriolet гораздо просторнее на заднем сидении, чем в остальных кабриолетах.

    Пятидверный универсал Audi A4 Allroad официально был представлен зрителям в марте 2009 года на Женевском автосалоне. Черты разных моделей, вдохновившие инженеров на создание A4 Allroad, прослеживаются в дизайне новой модели. Если хорошо присмотреться, то четкий, скульптурный профиль авто напомнит вам A4 Avant и небезызвестный A6 Allroad. Главным соперником нового Ауди считается BMW 5 серии и Saab 9-3. Хотя, уже доказано, что на каждую из вышеперечисленных моделей находится свой ценитель.


    Технические характеристики Audi A4 поколения B8

    седан 4-дв.

    Средний авто

    • ширина
      1 826мм
    • длина
      4 703мм
    • высота
      1 427мм
    • клиренс
      ???
    • мест
      5
    Двигатель Топливо Привод Расход До сотни Макс. скорость
    1.8 TFSI MT
    (120 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,6 / 9,5 10,5 с 208 км/ч
    1.8 TFSI CVT
    (120 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,9 / 9,4 10,5 с 200 км/ч
    2.0 TDI MT
    (143 л.с.)
    ДТ Передний 4,3 / 6,5 9,4 с 215 км/ч
    2.0 TDI CVT
    (143 л.с.)
    ДТ Передний 4,8 / 7,3 9,4 с 210 км/ч
    1.8 TFSI quattro MT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,1 / 10,3 8,6 с 225 км/ч
    1.8 TFSI MT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,5 / 9,9 8,6 с 225 км/ч
    1.8 TFSI CVT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,7 / 10,3 8,6 с 218 км/ч
    2.0 TFSI MT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,2 / 9 7,9 с 236 км/ч
    2.0 TFSI CVT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,7 / 9,4 8,2 с 226 км/ч
    2.0 TFSI quattro MT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Полный 5,9 / 10 6,6 с 246 км/ч
    2.0 TFSI quattro AMT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,4 / 9,4 6,5 с 245 км/ч
    2.0 TFSI MT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,2 / 9 6,9 с 250 км/ч
    2.0 TFSI CVT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,7 / 9,4 6,9 с 240 км/ч
    3.0 TDI quattro AT
    (240 л.с.)
    ДТ Полный 5,3 / 8,8 6,1 с 250 км/ч
    3.2 FSI CVT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Передний 6,4 / 11,2 6,5 с 250 км/ч
    3.2 FSI quattro MT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,7 / 13,5 6,2 с 250 км/ч
    3.2 FSI quattro AT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,7 / 13 6,4 с 250 км/ч

    универсал 5-дв.

    Средний авто

    • ширина
      1 000мм
    • длина
      1 027мм
    • высота
      773мм
    • клиренс
      168мм
    • мест
      5
    Двигатель Топливо Привод Расход До сотни Макс. скорость
    1.8 TFSI MT
    (120 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,8 / 9,6 10,8 с 200 км/ч
    1.8 TFSI CVT
    (120 л.с.)
    АИ-95 Передний 6,3 / 9,6 10,8 с 191 км/ч
    2.0 TDI MT
    (143 л.с.)
    ДТ Передний 4,7 / 7,4 9,7 с 208 км/ч
    2.0 TDI CVT
    (143 л.с.)
    ДТ Передний 5,2 / 7,5 9,7 с 208 км/ч
    1.8 TFSI quattro MT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,2 / 10,3 8,9 с 219 км/ч
    1.8 TFSI MT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,8 / 9,7 8,9 с 218 км/ч
    1.8 TFSI CVT
    (160 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,9 / 10,5 8,9 с 210 км/ч
    2.0 TDI quattro MT
    (170 л.с.)
    ДТ Полный 5,7 / 7,7 8,9 с 213 км/ч
    2.0 TFSI MT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,4 / 9,1 8,1 с 228 км/ч
    2.0 TFSI CVT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,9 / 9,8 8,6 с 218 км/ч
    2.0 TFSI quattro MT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,2 / 10,1 6,7 с 238 км/ч
    2.0 TFSI quattro AMT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,5 / 9,4 6,6 с 237 км/ч
    2.0 TFSI MT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,4 / 9,1 7,1 с 242 км/ч
    2.0 TFSI CVT
    (211 л.с.)
    АИ-95 Передний 5,9 / 9,8 7,4 с 232 км/ч
    3.0 TDI quattro AT
    (240 л.с.)
    ДТ Полный 6,1 / 9 6,3 с 250 км/ч
    3.0 TDI quattro AMT
    (240 л.с.)
    ДТ Полный 6,1 / 8,7 6,4 с 236 км/ч
    3.2 FSI CVT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Передний 6,7 / 11,4 6,6 с 250 км/ч
    3.2 FSI quattro MT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,8 / 13 6,4 с 250 км/ч
    3.2 FSI quattro AT
    (265 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,9 / 13,1 6,6 с 250 км/ч

    Ищите отзывы о Audi A4?

    Посмотреть отзывы о Audi A4

    Сделано тест-драйвов:
    2 5 5 7

    Audi A6 2012 — 2015

    Вы смотрите поколение, которое уже отсутствует в продаже.
    Больше информации о модели можно найти на странице последнего поколения:

    Последнее поколение Audi A6

    Все поколения Audi A6

    Новая Audi A6 2011 модельного года была представлена потенциальным покупателям в начале декабря 2010, когда официальные фотографии и характеристики 4 поколения седана впервые попали в автомобильные журналы и интернет. По сравнению с предыдущей генерацией, которая выпускалась с 2004 года и пережила один рестайлинг в 2008, обновился и экстерьер, и салон и технические характеристики авто. В частности, Ауди А6 2011 получила новые передние фары с ходовыми огнями и задние фонари, в которых традиционные лампы заменили светодиоды. Изменилась очертания переднего бампера и фальшрадиаторной решетки, а сзади появился интегрированный спойлер, который служит продолжением крышки багажника. А еще, несмотря на то, что новая Audi A6 2011 подросла в размерах, ее вес уменьшился приблизительно на 80 кг. Команда инженеров Audi смогла облегчить автомобиль за счет того, что порядка 20% кузовных панелей и элементов подвески изготовлено из алюминия. Динамические характеристики Ауди А6 2011 определяют 5 силовых агрегатов 2 бензиновых и 3 дизельных, но автомобили, поставляющиеся на российский рынок, оснащаются только тремя. Это 2 бензиновых мотора линейки TSFI. Первый, объемом 2 л. и мощностью 180 л.с., агрегируется с 6-ступенчатой механикой или АКПП Multitronic, а второй – это 300-сильный V6, объемом 3 литра. И, наконец, третьим предлагается дизельный 3-литровый мотор, мощностью 245 л.с. Таким образом, мощность силовых агрегатов со времен прошлого поколения осталась прежней, исключая 2.0 TSFI, который прибавил 10 л.с., однако средний расход топлива, по официальным данным, снизился на 13-16%. В дополнение к двум топовым двигателям новая Ауди А6 2011 года выпуска комплектуется роботом S Tronic и полным приводом Quattro со спортивным задним дифференциалом и динамическим распределением тяги по осям. Другой отличительной чертой Audi A6 2011 модельного года стала система Drive Select, которая доступна уже в базовой комплектации и позволяет выбирать один из 5 режимов езды. Каждому соответствуют свои настройки электромеханического усилителя рулевого управления, двигателя и трансмиссии. В свою очередь, адаптивная пневматическая подвеска позволяет настраивать величину дорожного просвета авто и жесткость амортизаторов.

    Дебют третьего поколения Audi A6 Allroad Quattro 2012 года состоялся на Детройтском автосалоне. Как и все ее предшественники, модель создана на базе универсала A6 Avant, дорожный просвет которого увеличился на 60 мм, а облик изменился, благодаря традиционному защитному обвесу из черного пластика. Наравне с этим, Ауди А6 Олроуд 2012 получила дополнительную защиту днища спереди и сзади, а экстерьер претерпел те же изменения, которые коснулись других автомобилей Audi 2012 модельного года.

    Главным отличием от “младшего” вседорожника А4, стало то, что новый Audi A6 Allroad Quattro оснащается адаптивной пневмоподвеской. На большой скорости она автоматически уменьшает дорожный просвет на 15 мм, а при движении по дорогам с плохим покрытием кузов можно поднять на 35 мм одним нажатием кнопки. Дополнительный комфорт для водителя Audi A6 Allroad 2012 года призвана обеспечить фирменная система Drive Select, которая оптимизирует работу мотора, электромеханического усилителя руля, подвески и других систем в соответствии с режимом движения.

    Ауди А6 Олроуд 2012 модельного года оснащается двумя 3-литровыми V6: бензиновым TSFI, развивающим 310 л.с. и 440 Нм крутящего момента, а также турбодизелем, мощностью 245 л.с. и крутящим моментом в 580 Нм. В дополнение к обоим моторам покупателям предлагается полноприводная трансмиссия с 7-ступенчатой роботизированной коробкой S-Tronic. Новый Audi A6 Allroad Quattro с бензиновым двигателем разгоняется с 0 до 100 км/ч всего за 5,9 с, а с дизельным – за 6,6 с.

    В список стандартного оборудования Ауди А6 Олроуд 2012 входит система start-stop, система рекуперации энергии при торможении и движении накатом, 4 подушки безопасности, парковочный радар с датчиками на обоих бамперах, ксеноновые фары и система MMI Radio plus. Среди наиболее интересных и полезных опций можно выделить адаптивный круиз-контроль, способный предотвратить ДТП на скорости до 30 км/ч, ассистент перестроения и сохранения полосы движения, а также адаптивные фары. Кроме того, покупатели Audi A6 Allroad 2012 могут укомплектовать авто навигационной системой и акустикой Bang & Olufsen.


    Технические характеристики Audi A6 поколения C7

    универсал

    Средний авто

    • ширина
      1 874мм
    • длина
      4 926мм
    • высота
      1 461мм
    • клиренс
      ???
    • мест
      5
    Двигатель Топливо Привод Расход До сотни Макс. скорость
    2.0 TDI CVT
    (177 л.с.)
    ДТ Передний 4,5 / 6,1 8,5 с 216 км/ч
    3.0 TDI quattro AMT
    (245 л.с.)
    ДТ Полный 5,2 / 7,2 6,3 с 243 км/ч
    3.0 TFSI quattro AMT
    (300 л.с.)
    АИ-95 Полный 6,6 / 10,8 5,6 с 250 км/ч

    седан

    Средний авто

    • ширина
      1 898мм
    • длина
      4 940мм
    • высота
      1 512мм
    • клиренс
      ???
    • мест
      5
    Двигатель Топливо Привод Расход До сотни Макс. скорость
    2.0 TDI MT
    (177 л.с.)
    АИ-95 Передний 8,2 с
    2.0 TFSI MT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 8,1 с
    2.0 TFSI CVT
    (180 л.с.)
    АИ-95 Передний 8,3 с
    2.8 FSI CVT
    (204 л.с.)
    АИ-95 Передний 7,7 с
    2.8 FSI quattro AMT
    (204 л.с.)
    АИ-95 Полный 8,1 с
    2.0 TFSI Hybrid AT
    (245 л.с.)
    АИ-95 Передний 7,5 с
    3.0 TDI quattro AMT
    (245 л.с.)
    ДТ Полный 6,1 с
    3.0 TFSI quattro AMT
    (300 л.с.)
    АИ-95 Полный 5,5 с
    3.0 TFSI quattro AMT
    (310 л.с.)
    АИ-95 Полный 7,1 / 11,8 5,9 с 250 км/ч


    Ищите отзывы о Audi A6?

    Посмотреть отзывы о Audi A6

    Сделано тест-драйвов:
    2 5 5 7

    Audi: 10 интересных фактов — новость от Audi

    17 июн 2015

    1. Начало. Талантливый инженер Август Horch начинал работать у Карла Бенца, но оставил производство в надежде создать собственную компанию. И действительно, в 1896 году в Германии возникла новая компания August Horch and Co. Но партнеры по бизнесу выгнали Хорьха через некоторое время и отсудили себе название. Фамилия инженера переводится с немецкого, как повелительная форма глагола «Слушай». Переведя свою фамилию на латинский, Хорьх получил ее благозвучное звучание Audi, что и использовал для имени новой компании.
    2. Концерн Audi образовался путем объединения четырех компаний в одну коммерческую группу Auto Union AG. Каждая из них в этой группе занимала определенный сегмент авторынка. DKW занималась выпуском мотоциклов, Audi – спорткаров, Wanderer  — легковых машин люкс среднего ценового сегмента, а Horch – автомобилей класса премиум с богатой отделкой. То есть, фирмы не конкурировали друг с другом, а занимали каждая свою нишу на авторынке. Появилась и всемирно известная эмблема автомобиля – четыре пересекающихся кольца как символ объединения четырех компаний в рамках одного предприятия. Концерн становится вторым по значимости для экономики страны автопредприятием в Германии.
    3. Автомобили премиум класса Audi (Horch) пользовались огромной любовью зажиточных немцев. Именно на красивом и сильном Horch 930, обладающим шармом спортивном автомобиле, лидер нацистов Адольф Гитлер частенько совершал поездки на оккупированные Германией территории.
    4. Во второй половине двадцатого века компания Daimler-Benz AG (сегодня уже несуществующая) выкупает Auto Union, а уже вскоре компания оказалась в составе Volkswagen, став брендом Audi. Фирменный знак из четырех колец стал визиткой бренда, который поставил перед собой цель покорения сегмента рынка дорогих и престижных автомобилей. Упорным трудом марка Audi завоевала реноме одной из лучших марок в Германии рядом с BMW и Мерседес.
    5. Audi известен эффективностью крутящего момента своих двигателей на низких оборотах, несмотря на небольшой литраж. Так, 1.2 A3 TFSI объемом всего 1,2 литра имеет максимальный крутящий момент на 1400 – 3500 оборотах в минуту, разгоняясь до 100 км/час за 10 секунд и развивая максимальную скорость, ни много, ни мало 193 км/час.
    6. Автомобили марки Audi пользуются большой популярностью среди немецкой молодежи до тридцати лет, несмотря на свою консервативность и высокую стоимость.
    7. Семидесятые – восьмидесятые годы прошлого столетия стали годами стремительного развития бренда, этот успешный период развития называют «Эрой Пьёха», так как в это время конструкторский отдел фирмы возглавил Фердинанд Пьёх, внук известного Фердинанда Порше. Именно тогда Audi достигла замечательных побед. В 1980 году под началом Пьёха был разработан привод quattro, который вызвал настоящую революцию в мире спортивных автомобилей. Со стен завода вышел первый в мире легковой автомобиль с полным приводом. Со временем Пьёх возглавил всю империю Volkswagen.
    Система 4Х4 «кватро» стала фирменной фишкой Ауди, позволив одержать автомобилям  Audi более двадцати побед на этапах Чемпионата мира по ралли, WRC.
    Существует отдельное подразделение Quattro GmbH для тюнинга автомобилей и продвижения бренда путем разработки одежды, сувениров и аксессуаров.
    8. Первым в мире автомобилем, разогнавшимся до скорости 200 км/час на дистанции в один километр стал Ауди.
    В 1993 года образовалась Audi Group, поглотившая в себя  Cosworth Technology (Британия), Lamborghini (Италия), SEAT (Испания). И сегодня компания продолжает успешно развиваться, продвигаясь во многих сегментах автомобильного рынка:
    ·         Компактные автомобили;
    ·         Бизнес автомобили;
    ·         Автомобили представительского класса;
    ·         Спортивные и раллийные автомобили;
    ·         Кроссоверы.
    Определенные версии Ауди имеют оцинкованный кузов. Благодаря этому он не поддается коррозии и на протяжении многих лет сохраняет отличный внешний вид.
    9. Автомобильное производство Ауди находится в городе Ингольштадт (Германия). Сегодня туда организовываются экскурсии, позволяющие увидеть цеха прессования, сборочные линии, роботизированные сварочные комплексы, цеха покраски. Семичасовая экскурсия позволит увидеть полный цикл производства автомобиля (предусмотрен перерыв на обед в заводском ресторане). На глазах экскурсантов куча стальных заготовок за семь часов превращается в готовый автомобиль.
    Прогулку по заводу можно совершить и в компьютерном мире. Совместно с компанией  PlayStation Ауди разработали виртуальную экскурсию. Помимо этого в игре можно поучаствовать в гонках.
    10. Одной из наиболее популярных моделей Ауди является Audi TT. Впервые индекс ТТ получила малолитражка NSU TТ, а обозначает он сокращение от  Tourist Trophy – гонки, проводившейся на острове Мэн, находящимся во владении Британской короны. Трассу еще называют трассой смерти, так как она уносит жизни гонщиков – за историю существования соревнований погибло 240 человек. Это обычная двухполосная трасса, которая на время гонок (в мае) превращается в гоночный трек.
    Стиль Audi основан на изысканном рационализме. Дизайн автомобилей подчеркнуто классический, то есть функциональность преобладает над эффективностью даже во внешности. Ничего лишнего. За это Ауди и любят многие его поклонники – люди с высокими доходами и большой избирательностью.

    При написании новости использовалась информация:

    Комментарии к новости

    Оставить комментарий

    Отправить ответ

    avatar
      Подписаться  
    Уведомление о