РазноеBentley википедия – Категория:Автомобили bentley — Википедия

Bentley википедия – Категория:Автомобили bentley — Википедия

Bentley Motors — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

У этого термина существуют и другие значения, см. Bentley.

Bentley Motors Ltd. ([ˈbɛːntli]) — британская автомобилестроительная компания, специализирующаяся на производстве автомобилей класса «люкс». С 1998 года входит в состав германского концерна Volkswagen Group.

История

История английского автопроизводителя Bentley началась 10 июля 1919 года, когда Уолтер Оуэн Бентли (англ. Walter Owen Bentley), совместно с Фрэнком Бёрджесом и Гарри Варли разработали свой первый автомобиль.

В 1922 году машины «Bentley» выиграли командный приз в гонках Tourist Trophy, а год спустя один из представителей этой славной серии финишировал четвёртым в Ле-Мане. В конце 1930 года Bentley выпустила свою самую престижную модель — 8L. Она стала «лебединой песней» фирмы как независимой.

2011 год стал для компании успешным, предыдущие 2 были убыточными. Результаты продаж последних 15 лет:

Год Прибыль Персонал Всего

реализация

США

реализация

Китай

реализация

Европа

без Великобритании реализация

Великобритания

реализация

Другие

реализации

1998 1500 414
1999 1001
2000 1469
2001 1429
2002 1157 36
2003 1017
2004 7411
2005 8627 3654 500
2006 +137 9387
2007 +155 10014
2008 +10 7605
2009 -194 3500 4616 1433 489 897
2010 -245 5117 1525 910 776 982 924
2011 8 4000 7003 2021 1839 1187 1031 925
2012 1 кв.[1] 1759 468 578 207 233 273

Источники Volkswagen AG Annual Reports (за исключением 2012)

[2]

Старые модели

Модельный ряд

В 2010 году модельный ряд компании составляют следующие модели и модификации:

В июле 2011 года компания Bentley заявила о намерении выпустить свой первый (не считая «Bentley Dominator») кроссовер[4].

Весной 2012 года на Женевском автосалоне был представлен концепт внедорожника Bentley EXP 9 °F. 23 июля 2013 года Bentley официально подтвердила, что внедорожник будет строиться в г. Кру (Crewe, Англия) и поступит в продажу в 2016 году.
Официальное название первого серийного внедорожника — Bentley Bentayga. Ориентировочная стоимость — более 200 000 евро. Стоимость некоторых автомобилей может составлять до 600 000 евро. К примеру, одна из опций — это часы Breitling Tourbillion в салоне. Квота в 3600 автомобилей на 2016 г. полностью раскуплена в середине 2015 г. Первые 500 автомобилей получили обозначение First Edition. Первым владельцем первого автомобиля стала королева Елизавета II

[5].

Примечания

Ссылки

Бентли, Роберт — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

У этого термина существуют и другие значения, см. Бентли. У слова «Bentley» есть и другие значения. См. Bentley

Ро́берт Бе́нтли (англ. Robert Bentley, 25 марта 1821 — 24 декабря 1893) — английский ботаник, медик, фармацевт.

Наиболее известен своим четырёхтомным трудом Medicinal Plants, изданным в 1880 году совместно с Генри Трименом (англ. Henry Trimen) и содержащим почти три сотни рисунков, раскрашенных от руки Дэвидом Блейром.

Изучал в Лондонском университете медицину, причём особенно занимался ботаникой в связи с медициной и в этой области оказал науке значительные услуги и как преподаватель, и как писатель.

В 1847 году стал членом Королевской хирургической коллегии.

Член Лондонского Линнеевского общества с 1849 года.

Преподавал ботанику в Медицинской школе Лондонского госпиталя, в 1859 году назначен профессором ботаники в лондонском Королевском колледже.

В 1874 году избран членом Королевского фармацевтического общества, вплоть до 1885 года был ответственным редактором Британской Фармакопеи.

В течение долгого времени Бентли был также одним из издателей Pharmaceutical Journal, в котором поместил много статей.

В 1866 и 1867 годах был президентом Британского фармацевтического конгресса.

  • «A Manual of Botany: including the structure, functions, classification, properties, and uses of plants
    », etc. (Лондон, 1861)
  • «Characters, Properties, and Uses of Eucalyptus» (1874)
  • «Principal Plants employed in Medicine» (1875)
  • «Botany» (1875, London)
  • «Medicinal Plants: being descriptions with original figures of the principal plants employed in medicine and an account of the characters, properties, and uses of their parts and products of medicinal value» (1880, London, Churchill) v1, v2, v3, v4.
  • «The Student’s Guide to Structural, Morphological, and Physiological Botany» (1883, London)
  • «A Text-book of Organic Materia Medica, comprising a description of the vegetable and animal drugs of the British Pharmacopoeia, with other non-official medicines», etc. (1887)

Bentley Motors — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

У этого термина существуют и другие значения, см. Bentley.

Bentley Motors Ltd. ([ˈbɛːntli]) — британская автомобилестроительная компания, специализирующаяся на производстве автомобилей класса «люкс». С 1998 года входит в состав германского концерна Volkswagen Group.

История

Независимая компания

История английского автопроизводителя Bentley началась 18 января 1919 года, когда Уолтер Оуэн Бентли (англ. Walter Owen Bentley), совместно с Фрэнком Бёрджесом и Гарри Варли разработали свой первый автомобиль.

В 1922 году машины «Bentley» выиграли командный приз в гонках Tourist Trophy, а год спустя один из представителей этой славной серии финишировал четвёртым в Ле-Мане.

В конце 1930 года Bentley выпустила свою самую престижную модель — 8L. Она стала «лебединой песней» фирмы как независимой.

Компания сегодня

2011 год стал для компании успешным, предыдущие 2 были убыточными. Результаты продаж последних 15 лет:

Год Прибыль Персонал Всего

реализация

США

реализация

Китай

реализация

Европе

отл Великобритании

Великобритании

реализация

Другие

Реализация

1998 1500 414
1999 1001
2000 1469
2001 1429
2002 1157 36
2003 1017
2004 7411
2005 8627 3654 500
2006 +137 9387
2007 +155 10014
2008 +10 7605
2009 -194 3500 4616 1433 489 897
2010 -245 5117 1525 910 776 982 924
2011 8 4000 7003 2021 1839 1187 1031 925
2012 1 кв.[1] 1759 468 578 207 233 273

Источники Volkswagen AG Annual Reports (за исключением 2012)[2]

Старые модели

Специальный заказ, внедорожник для султана Брунея

Модельный ряд

В 2010 году модельный ряд компании составляют следующие модели и модификации:

В июле 2011 года компания Bentley заявила о намерении выпустить свой первый (не считая «Bentley Dominator») кроссовер[4].

Весной 2012 года на Женевском автосалоне был представлен концепт внедорожника Bentley EXP 9 °F. 23 июля 2013 года Bentley официально подтвердила, что внедорожник будет строиться в г. Кру (Crewe, Англия) и поступит в продажу в 2016 году.

  • Официальное название первого серийного внедорожника — Bentley Bentayga. Ориентировочная стоимость — более 200 000 евро. Стоимость некоторых автомобилей может составлять до 600 000 евро. К примеру, одна из опций — это часы Breitling Tourbillion в салоне. Квота в 3600 автомобилей на 2016 г. полностью раскуплена в середине 2015 г. Первые 500 автомобилей получили обозначение First Edition. Первым владельцем первого автомобиля стала королева Елизавета II[5].

Примечания

Ссылки

Bentley — Вікіпедія

Bentley (Бентлі) — з 1919 року англійський виробник автомобілів люкс-класу. Штаб-квартира розташована в місті Кру. У 1931 році компанію купує фірма Rolls-Royce, а у 1970 році — компанія Vickers. З 1998 року входить до складу німецького концерну Volkswagen AG. Є постачальником офіційних (державних) представницьких автомобілів до двору королеви Великої Британії.

До початку Першої світової війни Волтер Оуен Бентлі і його брат Гораціо Міллнер Бентлі продавали французькі автомобілі DFP в Кріклвуді, Північний Лондон, мріючи про створення і виробництво своїх автомобілів.

Волтер Бентлі з дитинства цікавився механікою. У 16 років він працював помічником інженера на фабриці з виробництва локомотивів в Донкастері. Вивчав інженерну теорію в Лондонському королівському коледжі. Але, крім поїздів і залізниці, його захоплювали мотоцикли і автомобілі. Він був активним учасником мотоциклетних перегонів і ралі на довгі дистанції.

Продаючи автомобілі DFP в сімейній компанії Bentley & Bentley, Волтер Бентлі вважав найефективнішою рекламою участь в автомобільних гонках. Тому брати Бентлі часто виставляли автомобілі DFP на різні змагання.

У 1912 році компанія DFP почала виробництво власних двигунів. Бентлі запропонував застосувати для 2-літрового двигуна автомобіля 12/15 поршні, відлиті з алюмінію, що дозволило б істотно знизити масу мотора.

Вдалий експеримент, дозволив в недалекому майбутньому застосувати знайдене рішення при виробництві авіаційних двигунів в ході Першої світової війни. Знаючи, що переваги такого двигуна будуть корисні, в тому числі і для національних інтересів, Волтер Бентлі звернувся до виробників авіаційних моторів (Rolls-Royce і Sunbeam) і до командуючого Вілфріда Бріггса, який підтримав конструктора і надав Бентлі команду для розробки свого власного авіаційного двигуна на заводі Humber в Ковентрі. Авіаційні двигуни Bentley Rotary 1 і Bentley Rotary 2 принесли Бентлі популярність і гроші, необхідні для подальшого розвитку.

Заснування компанії. Bentley під час періоду незалежності (1919—1931)[ред. | ред. код]

Після закінчення війни, в серпні 1919 року, брати Бентлі реєструють компанію Bentley Motors Ltd. Разом з Франком Барджессом, який раніше працював в мотоциклетній компанії Humber Limited, і Гаррі Варлеєм з Vauxhall Motors вони приступили до розробки високоякісного спортивного автомобіля під маркою Bentley Motors.

Питання дизайну Бентлі не хвилювали. Йому був потрібен потужний і витривалий автомобіль для участі в гонках.

Конструювання двигуна було доручено Клайву Галлопу, що увійшов до команди і до грудня 1919 року збудував 4-циліндровий двигун, робочим об’ємом 3 літри.

Крилата літера «B» на капоті Bentley

Компаньйони розраховували випустити перший автомобіль у 1920 році, але роботи затяглися, і прем’єра була відкладена на вересень 1921 року.

Новий автомобіль відразу ж почав виступати в різних гонках з практично незмінним успіхом. Надійність і швидкість автомобіля в гірських гонках і престижних англійських перегонах в Брукландсі забезпечили їй велику популярність. Важливе значення для підтримки високого інтересу мав і той факт, що на автомобілі діяла п’ятирічна гарантія.

Але автомобіль був дорогим. При вартості 1050 фунтів його могли собі дозволити тільки дуже заможні люди.

Проте, знайшлася група захоплених автомобілістів і автогонщиків, які стали не тільки власниками Bentley 3-litre, а й брали участь на них в різних гонках, в тому числі — знаменитих Indianapolis 500 (1922) і Ле-Мані (1923, 1924, 1927, 1928, 1929, 1930). Ця група називала себе «Bentley Boys». У числі інших, до членів групи входив фінансист і відомий автогонщик Вульф Барнато.

Коли у 1926 році Bentley Motors Ltd стала відчувати серйозні фінансові труднощі, Барнато вніс великий інвестиційний внесок і провів фінансову реорганізацію Bentley Motors Ltd. В результаті, Вульф Барнато став головою правління компанії, а Волтер Бентлі зайняв пост керуючого директора.

Blower Bentley 1929 року

У 1929 році ще один член «Bentley Boys», колишній військовий льотчик і також відомий автогонщик Тім Біркін за своєю ініціативою та за погодженням із Барнато сконструював двигун з наддувом, об’ємом 4,5 літра, під назвою «Blower». Бентлі скептично поставився до цієї затії і мав рацію — надійність машини була низькою.

Проте, Bentley 4½-litre двічі брав участь в Ле-Мані (1927, 1928) і в гонках 1928 року приніс третю перемогу для Bentley. Видатний конструктор і автогонщик Етторе Бугатті в констатував: «Бентлі зробив найшвидші вантажівки у світі».

Незважаючи на проблеми з надійністю, перемога Bentley 4½-litre в Ле-Мані принесла ще більшу популярність марці.

У 1926-1930 роках, з’являються Bentley 6½-litre і його гоночний варіант — Bentley Speed ​​Six, що складалися в невеликих кількостях.

У 1929 і 1930 роках Bentley Speed ​​Six двічі виграють гонки в Ле-Мані. На жаль, гонки 1930 року стали останніми для Bentley Motors Ltd. Знову автомобілі марки Bentley повернутися на кільце Ле-Мана тільки через 71 рік — у 2001 році.

На хвилі успіху гонок 1930 року Bentley Motors Ltd випустила Bentley 8-litre, який став найдорожчим автомобілем в Європі того часу. Але фінансова ситуація в компанії та криза Великої депресії дозволили зробити всього 100 таких автомобілів.

Bentley у власності компанії Rolls-Royce (1931—1970). Логотип марки[ред. | ред. код]

До липня 1931 року Барнато вже не міг підтримувати фінансовий стан Bentley Motors Ltd, і її було вирішено продати інженерній компанії Napier. Але в угоду втрутилася компанія Rolls-Royce, що вирішила позбутися конкурента (Bentley 8-litre) для своєї найдорожчої моделі Phantom II через покупку Bentley Motors Ltd.

20 листопада 1931 року Bentley Motors Ltd перестає існувати як самостійне підприємство і стає дочірнім підприємством Rolls-Royce. За умовами угоди, Rolls-Royce отримала демонстраційні зали Bentley на Корк-Стріт, сервісну станцію в Кінгсбері, завод в Кріклвуді та послуги самого Бентлі. За рішенням суду, із Волтером Бентлі був підписаний чотирирічний контракт. Але, підписавши контракт, Rolls-Royce усунула Бентлі від участі в роботах зі створення нових автомобілів і використовувала його лише для зв’язків з клієнтами і як тест-пілота на гоночній трасі в Брукландсі, а також в тестових пробігах в Альпах.

Вульф Барнато отримав посаду директора дочірнього підприємства Bentley Motors Ltd і, як власник великого пакета акцій, увійшов до ради директорів Rolls-Royce.

Через рік, у 1932 році, виробництво автомобілів Bentley було припинено, а завод в Кріклвуді був проданий. У 1935 році, після закінчення контракту, Волтер Бентлі пішов з компанії.

Брати Бентлі не реєстрували товарний знак своєї компанії, цим зайнялася вже Rolls-Royce.

Емблему Bentley — літеру «В», прикрашену розкинутими крилами, придумав художник журналу «Autocar» Гордон Кросбі у 1920 році, перед початком виробництва першої моделі Bentley 3-litre.

Крилаті сторони були несиметричні — кількість пір’я була різною. Число пір’я відрізнялося як між собою, в межах одного логотипу, так і між версіями автомобілів. У перші роки емблема була прикрашена (найчастіше) тринадцятьма і чотирнадцятьма пір’їнками. У сучасних моделях, як правило, з одного боку десять, з протилежного — одинадцять пір’їнок. Але на окремих моделях логотип має симетрію — по десять пір’їнок з кожного боку.

Літера «B» на перших автомобілях зображувалася у вінці з лаврового листя на чорному тлі, а після 1931 року — на зеленому. Пізніше і до теперішнього часу колір поля букви «В» став мати значення: значок спортивних Bentley має зелений овал, емблема найпотужніших автомобілів виділяється чорним кольором, а логотип найпрестижніших машин — на червоному тлі.

Через два роки, в жовтні 1933 року, Rolls-Royce представив новий автомобіль Bentley, вироблений на заводі Rolls-Royce в Дербі.

Bentley 3.5-litre був спортивним варіантом Rolls-Royce 20/25. Новинка засмутила частину традиційних шанувальників марки, але в цілому автомобіль був добре прийнятий покупцями. Волтер Бентлі навіть зробив заяву: «Беручи до уваги всі обставини, я б вважав за краще володіти цим Bentley, ніж будь-яким іншим автомобілем, виробленим під цією назвою».

Rolls-Royce рекламував Bentley як «the silent sports car» («тихий спортивний автомобіль»). Це гасло використовувалося в рекламній компанії Bentley до 50-х років.

У 1936 році з’являється модель 4¼ Litre на базі Rolls-Royce 20/25 і Rolls-Royce 25/30. Починаючи з 1933 року, було випущено сім дуже схожих за конструкцією і дизайном моделей. Всі моделі Bentley, випущені з 1931 по 2004 рік, використовували успадковане або спільне шасі, а також адаптовані двигуни аналогічних моделей Rolls-Royce.

Керівництво Rolls-Royce вирішило відмовитися від участі в автоперегонах, зберігши при цьому спортивну орієнтацію Bentley. Таким чином, було зроблено поділ брендів: автомобілі Rolls-Royce створювалися для покупців, що бажали їздити у винятковій розкоші, але не сідаючи за кермо самостійно, а автомобілі Bentley пропонувалися для заможних автолюбителів, яким був непотрібний особистий шофер.

У 1938 році, напередодні Другої світової війни, Rolls-Royce запускає новий завод в Кру, де розгортається виробництво авіаційних двигунів. Роботи над новими легковими автомобілями були згорнуті до закінчення війни.

До кінця війни виробництво Bentley було перенесено з Дербі на звільнені виробничі потужності в Кру. Першою післявоєнною моделлю став представлений у 1946 році Bentley Mark VI. Це була перша модель із власним заводським кузовом, виготовленим зі штампованої сталі. До цього часу і Bentley, і Rolls-Royce не виготовляли готові автомобілі, вони випускали тільки шасі зі встановленим двигуном, а кузов пропонувалося купити в одному з кузовних ательє.

Bentley Mark VI був зроблений на основі Rolls-Royce Silver Wraith. Машина комплектувалася шестициліндровим двигуном, об’ємом 4,3 літра. Пізніше вийшла більш потужна версія з двигуном, об’ємом 4,6 літра, що оснащувалася чотириступінчастою механічною коробкою передач.

Кількома роками пізніше, спочатку тільки для експорту, був випущений Rolls-Royce Silver Wraith в стандартному кузові Bentley, але з решіткою радіатора від Rolls-Royce.

У червні 1952 року Bentley представляє нову модель Bentley R Type Continental з рядною шісткою, об’ємом 4,5 літра, добре відпрацьованою аеродинамікою і малою вагою. Завдяки цим якостям модель швидко отримала звання найшвидшого серійного седана, а також кращого автомобіля року в Великій Британії. Крім стандартного седана, було випущено 164 дводверних автомобілі в кузовах від різних ательє. Більшість з них отримали фастбек-купе конструкції кузовного ательє Mulliner.

Bentley R Type Continental був останнім Bentley, який не мав аналогів серед моделей Rolls-Royce, оскільки в наступні 30 років, починаючи з 1955 року, всі моделі Bentley були повними копіями Rolls-Royce.

Bentley Continental Mulliner

У 1955 році вийшов Bentley S1 — копія Rolls-Royce Silver Wraith.

У жовтні 1959 року на зміну моделі S1 прийшов Bentley S2, що отримав новий двигун Rolls-Royce-Bentley L Series V8 з алюмінію. Аналог — Rolls-Royce Silver Cloud II.

У 1962 році його змінила модель S3. Головною зовнішньою відмінністю від попередньої моделі було використання здвоєних фар. Аналог — Rolls-Royce Silver Cloud III.

У 1965 році на Паризькому автосалоні був представлений Bentley T — перший представник T-series. Від Rolls-Royce Silver Shadow автомобіль відрізнявся тільки решіткою радіатора. Невелика кількість машин пропонувалася у дводверних кузовах від ательє Mulliner.

У 1977 році автомобіль пройшов модернізацію, в ході якої отримав рейкове рульове управління, поліпшений кондиціонер, гумові бампери в колір кузова. Аналогічні зміни торкнулися і «близнюка» — Rolls-Royce Silver Shadow II.

З кожною новою моделлю Bentley все більше ставав тінню Rolls-Royce. Автомобілі хоча і залучали шанувальників по всьому світу, але, по суті, були копіями Rolls-Royce, трохи доступнішими і з поліпшеними спортивними можливостями. Автомобілі для тих, хто хотів їздити якомога швидше, але з комфортом, якого позбавлені інші спортивні автомобілі.

Bentley у власності компанії Vickers (1970—1998)[ред. | ред. код]

Логотип на Bentley Arnage 1998 року

Протягом 70-х років через серію криз попит на дорогі машини різко впав. Особливо сильно це відбилося на Bentley. У загальному обсязі продажів Rolls-Royce Motors Limited частка Bentley становила всього 5 %. Крім того, Rolls-Royce зазнав великих втрат на розробці авіаційного двигуна RB211. Самостійно вирішити виниклі фінансові проблеми Rolls-Royce був не в змозі, тому було прийнято рішення виділити в окремий бізнес автомобільний підрозділ Rolls-Royce Motors Limited і продати його компанії Vickers.

Після зміни власника і за згодою керівництва Vickers почалося відродження марки Bentley. Завдяки можливості самостійно створювати автомобілі почала зростати частка бренду і в обсягах продажів. Відновлений спортивний імідж викликав новий інтерес до назви Bentley. До 1986 року співвідношення продажів Bentley/Rolls-Royce досягло 40:60, а до 1991 року встановився паритет.

Першим автомобілем нової генерації став Bentley Mulsanne, що випускався з 1980 по 1992 рік. Окремі його модифікації продовжували випускатися до 2000-х років.

Bentley Mulsanne Turbo 1984 року

Назву «Mulsanne» було взято на честь історичних успіхів Bentley в автоспорті, що включали в себе п’ять перемог в 24-годинних гонках в Ле-Мані в 1924-1930 роках. «Mulsanne Straight» — назва ділянки гоночної траси Ле-Мана, де машини досягають найвищих швидкостей.

На Женевському салоні 1982 року було продемонстровано Bentley Mulsanne Turbo. Завдяки турбонагнітачу потужність двигуна зросла на 50 % — до 300 к.с..

За оцінками фахівців Bentley Mulsanne Turbo став одним із кращих седанів у світі, перевершуючи навіть Mercedes-Benz 600SEL.

Крім варіанту Turbo, автомобіль випускався ще в декількох варіантах: Mulsanne (базова модель), Mulsanne L (лімузин) і Mulsanne S (рестайлінг базової моделі 1987 року).

Bentley Brooklands R Mulliner

З 1984 по 1992 рік випускалися Bentley Eight (базова модель), Bentley Brooklands (покращений варіант базової моделі) і Bentley Turbo R (версія з турбонаддуванням). Ці автомобілі відносились до «проекту 90» і повторювали різні варіанти Rolls-Royce Silver Spirit.

Але найулюбленішою моделлю Bentley в 90-ті роки ХХ століття стали дводверні купе Bentley Continental, що випускалися з 1991 року у виконаннях, що відрізнялися рівнем обробки і двигунами, — R, S, T і R Mulliner. Топовою моделлю в лінійці Continental став Azure, в розробці дизайну якого брало участь італійське кузовне ательє Pininfarina.

Особливою симпатією у покупців користувалися моделі з індексом «T» (з турбонаддуванням). У англійців був навіть популярний каламбур: «Неодмінні супутники джентельмена — Black T (Bentley серії T чорного кольору) і „black tea“ (чорний чай)».

Bentley у власності компанії Volkswagen (1998-сьогодні)[ред. | ред. код]

У жовтні 1997 року компанія Vickers приймає рішення про продаж Rolls-Royce Motors. Найбільш імовірним покупцем був BMW AG, оскільки був досвід спільної співпраці: BMW постачав двигуни та інші автомобільні компоненти для Bentley і Rolls-Royce, а також брав участь у спільних з Vickers роботах зі створення авіаційних двигунів.

Але, коли BMW AG зробив остаточну пропозицію в розмірі 340 млн фунтів, надійшла пропозиція від Volkswagen AG — 430 млн фунтів. Новим власником Bentley став Volkswagen AG.

За умовами угоди Volkswagen AG отримував права на виробничі та адміністративні об’єкти, конструкцію автомобілів, назви моделей, фірмову емблему Rolls-Royce «Дух екстазі», але не мав прав на використання логотипу та назви Rolls-Royce, оскільки права власності на них належали Rolls-Royce Holdings plc.

У 1998 році BMW AG продовжував поставки компонентів для автомобілів Rolls-Royce і Bentley, зокрема — двигунів V8 для моделей Bentley Arnage і V12 для Rolls-Royce Silver Seraph, але, відповідно до умов контракту, за 12 місяців BMW повідомив Volkswagen AG про припинення поставок. Для підготовки нових автомобілів на агрегатах Volkswagen AG дванадцяти місяців було недостатньо.

Крім цього, BMW заплатив Rolls-Royce plc 40 млн фунтів за ліцензію на назву і логотип Rolls-Royce і, таким чином, став власником марки Rolls-Royce.

Після тривалих переговорів BMW AG і Volkswagen AG домовилися, що з 1998 по 2002 рік BMW AG буде продовжувати постачати двигуни і компоненти, при цьому дозволить Volkswagen AG тимчасово використовувати назву і логотип Rolls-Royce.

У 2003 році всі поставки двигунів BMW завершилися закінченням виробництва моделі Rolls-Royce Silver Seraph.

З 1 січня 2003 року Volkswagen AG став єдиним власником, виробником і постачальником автомобілів марки Bentley. У той же час компанія BMW AG створила нову юридичну особу — Rolls-Royce Motor Cars Limited, побудувала нову адміністративну штаб-квартиру і виробничий комплекс для автомобілів марки Rolls-Royce в Гудвуді, Західний Сассекс, Англія.

Таким чином, відбувся поділ «ворогів», які змушені існувати разом 67 років.

На модернізацію заводу Bentley в Кру і розширення виробництва Volkswagen AG витратив більше 500 млн фунтів. Чисельність виробничого персоналу збільшилася більше, ніж в 2 рази.

Bentley епохи Volkswagen починаються з моделей, запущених у виробництво ще за спільними з Rolls-Royce проектами: дводверного купе Bentley Brooklands, розкішного люксового седана Bentley Arnage і стильного купе-кабріолета Bentley Azure.

У листопаді 2000 року Bentley офіційно повідомили про своє повернення в гонки 24 години Ле-Мана, а в січні 2001 року на автосалоні в Детройті був представлений новий гоночний автомобіль Bentley EXP Speed ​​8.

У червні 2001 року два Bentley EXP Speed ​​8 беруть участь в гонці Ле-Ман. Команда Bentley зайняла третє місце і через 71 рік піднялася на п’єдестал пошани.

У 2002 році на честь п’ятидесятирічного ювілею сходження на трон Королеви Великої Британії Єлизавети II Bentley випускає в 2-х примірниках спеціальний автомобіль — Bentley State Limousine. Цей автомобіль став першим Bentley, який буде використовуватися під час урочистих державних церемоній.

Bentley Arnage Red Label Mulliner 2002 року

У 2002 році Bentley починає розробку суперседана з 8-літровим мотором W12, що розвиває 1000 к.с.. Модель націлилася змістити з пальми першості конкурентів з Maybach і Rolls-Royce.

У березні 2002 року британці представляють седан Arnage R, який комплектують таким же мотором, об’ємом 6,75 літра, як і Arnage T. Але у виконанні R седан розвивав на 50 к.с. менше (400 к.с.). Як заявили представники компанії, машина від цього не стала гіршою і розганяється до тих же 250 км/год максимальної швидкості з динамікою розгону 6,3 секунди до 100 км/год. Список стандартного оснащення поповнив круїз-контроль, система навігації, 18-дюймові диски з покришками Pirelli та інше. Уже тоді автомобіль оснащувався системою ABS, ESP, системою розподілу гальмівних зусиль EBD і системою аварійного гальмування Brake Assist. Пасивна безпека покладалася на кілька фронтальних подушок і чотири бічні подушки безпеки.

Bentley Continental GT 2003 року

У вересні 2002 року компанія Bentley остаточно повертає собі назву, дану їй її засновником у 1919 році — Bentley Motors Limited, якe вона втратила при злитті з Rolls-Royce у 1931 році. Наприкінці місяця пройшов офіційний показ новітнього спортивного купе — Continental GT. У продаж новинка потрапила тільки до другої половини наступного року.

Незважаючи на позиціонування моделі як спорткара, вона поєднує в собі потужність і керованість від спорткупе з комфортом і розкішшю від представницького седана. В автомобілі було 4 місця, що стало можливим завдяки похилій кормі і великому звісу. Під капот своєї новинки британці встановили новий 6-літровий двигун W12, потужністю 500 к.с., з яким її максимальна швидкість досягала 290 км/год. Вся потужність мотора передається на чотири колеса за допомогою шестиступінчастої коробки передач. Свого часу Bentley Continental GT став найшвидшим представником марки. На жовтневій виставці в Бірмінгемі Bentley Continental GT назвали «Кращим автомобілем виставки».

У грудні 2002 року починається збірка заключної обмеженої партії Continental R і Azure. Всі представники «Final Series» виділилялися тим, що їх складали вручну. З цього моменту вони залишили конвеєр. В цілому випустили 11 ексклюзивних Continental R і 52 ексклюзивних Azure. Під капот останніх класичних Bentley встановили 420-сильні двигуни. Моделі відрізнялися багатою обробкою за специфікацією Mulliner. Також автомобілі оснастили 18-дюймовими п’ятишпицевими дисками і забарвленими гальмівними супортами.

Захід для Continental R і Azure став світанком для Continental GT, розробка якого велася вже під заступництвом VW Group. Continental GT став новою віхою для заводу Bentley і для сучасної історії легендарного англійського автовиробника.

Bentley Azure Mulliner Final Series 2003 року

У квітні 2003 року підрозділ Bentley Mulliner випускає броньований лімузин Arnage B6, здатний захистити пасажирів від автоматної черги з АК-47 і навіть підриву гранатою. В основі броньованої представницької машини лягла подовжена платформа від седана Arnage. Пропонувалося три варіанти довжини кузова і індивідуальна обробка салону.

Маса автомобіля відчутно зросла, що змусило інженерів переробити гальмівну систему, підвіску і систему контролю стабільності. Стандартна версія мала повністю броньований кузов і куленепробивне скло, систему внутрішньої рециркуляції повітря без його забору із зовнішнього середовища, а також піротехнічні патрони, які відривали двері для екстреної евакуації з машини. Броньований лімузин Bentley Arnage B6 продавався за ціною від 500 до 550 тисяч доларів США.

У травні 2004 року Bentley починає серійне виробництво оновленого Arnage. Автомобіль позиціонувався моделлю 2005 року. В оновленому Arnage з’являється новий капот і решітка радіатора. Також оновлюються фари головного світла, а загальна гама кольорів кузова налічувала 40 відтінків (27 кольорів для салону).

Bentley State Limousine 2002 року

Двигун залишився тим же — 6,75 літра робочого об’єму і 400 к.с. потужності. З таким двигуном оновлений Arnage розганявся до 318 км/год максимальної швидкості і почав відповідати нормам екологічності по стандарту Euro-4. Для поліпшення керованості машини вона отримала іншу задню підвіску. У салоні змінилася панель приладів і додалася штатна супутникова навігаційна система, адаптована під DVD-носії.

У грудні 2004 року Bentley оголошує про випуск 20 ексклюзивних лімузинів на базі Arnage (концепт раніше був представлений в Женеві). Кожен ексклюзивний лімузин отримує свій власний номер. Колісна база машини виросла до 3566 мм. Кузов кожного лімузина мав двоколірне забарвлення. Лімузин отримав мультимедійну систему з 12-дюймовими РК-екранами в підголівниках. Для лімузина була доступна така опція, як комп’ютер з підключенням до Інтернету, холодильник і навіть х’юмідор для сигар.

Bentley Continental Flying Spur

У рух розкішний лімузин приводився «вісімкою» з двома турбонагнітачами, з робочим об’ємом 6,7 літра і потужністю 400 к.с..

У 2005 році Bentley Continental GT переїжджає на завод Volkswagen в Дрездені, на конвеєр разом з Volkswagen Phaeton. Перенесення виробництва Continental GT на завод в Дрездені дозволив ефективніше використовувати його виробничі потужності: до цих пір завод Volkswagen був завантажений менш ніж на чверть.

Інтер’єр Bentley Continental Flying Spur

На березневому автосалоні 2005 року в Женеві англійська компанія показала новітній седан Continental Flying Spur. В основу новинки лягла платформа від ефектного купе Continental GT, і в технічному плані автомобілі були дуже схожі.

Седан комплектували тим же шестилітровим бітурбованим мотором W12, потужністю 552 к.с.. З ним Flying Spur розганявся до 100 км/год за 5 секунд і розвивав 305 км/год максимальної швидкості. Мотор працював в парі з напівавтоматом ZF.

Модельний ряд Bentley пізніх 2000-х років (зліва направо): Flying Spur, Continental GT та Arnage

Слідом за купе Continental GT на завод Volkswagen в Дрезден переїжджає і виробництво седана Continental Flying Spur.

У вересні 2005 року британська компанія показала новий кабріолет на базі Continental GT, який отримав назву GTC. У новому авто використовується м’який складаний дах, дуже багате оздоблення салону, повноприводна трансмісія, а також двигун W12 з робочим об’ємом 6,0 літра і потужністю 560 к.с.. Continental GTC став дорожчим за купе на 15-20 % із середнім цінником близько 310 тисяч доларів США. Збірка новинки почалася у вересні 2006 року на тому ж заводі в Дрездені, що й збірка звичайного GT.

Бентли, Диркс — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Бентли.

Диркс Бентли (англ. Dierks Bentley; род. 20 ноября 1975) — американский исполнитель кантри-музыки, лауреат нескольких премий в области кантри-музыки (CMA Awards, CMT Music Awards, ACM Awards), 10-кратный номинант на премию Грэмми.

Родился 20 ноября 1975 года в г. Финикс (штат Аризона, США)[1]. Обладатель высокого роста (1,83 м)[2]. После одного года обучения в Вермонтском университете перевёлся в Университет Вандербильта (Нашвилл), который окончил в 1997 году[3][4]

17 декабря 2005 года женился на Кэссиди Блэк (Cassidy Black) в Мексике[5]. Они живут в Нашвилле, вместе с их собаками Jake (которая появлялась в нескольких клипах Диркса) и George[6]. Первая дочь (Evelyn Day Bentley, «Evie») родилась 4 октября 2008 года[7]. Она (Evie) появлялась с вокальной партией в песне «Thinking of You»[8]. Их вторая дочь (Jordan Catherine Bentley) родилась 25 декабря 2010 года[9]. 9 октября 2013 года родился сын Knox.

Альбомы[править | править код]

Синглы[править | править код]

12 синглов получили золотой или платиновый статус RIAA и возглавляли кантри-чарт США: «What Was I Thinkin’», «Come a Little Closer», «Settle for a Slowdown», «Every Mile a Memory», «Free and Easy (Down the Road I Go)», «Feel That Fire», «Sideways», «Am I the Only One», «Home», «5-1-5-0», «I Hold On», «Drunk on a Plane»[11][12].

2000-е[править | править код]
2010-е[править | править код]

Grammy Awards[править | править код]

Год Реципиент Награда Результат
2007 «Every Mile a Memory» Best Male Country Vocal Performance Номинация
Best Country Song Номинация
2008 «Long Trip Alone» Best Male Country Vocal Performance Номинация
Best Country Song Номинация
Long Trip Alone Best Country Album Номинация
2010 «Beautiful World» (при участии Patty Griffin) Best Country Collaboration with Vocals Номинация
2011 Up on the Ridge Best Country Album Номинация
«Bad Angel» (вместе с Мирандой Ламберт и Jamey Johnson) Best Country Collaboration with Vocals Номинация
«Pride (In the Name of Love)» Номинация
2013 «Home» Best Country Solo Performance Номинация
2015 Riser Best Country Album Ожидается

Другие награды[править | править код]

Год Организация Награда Результат
2004 CMT Music Awards Breakthrough Video of the Year; «What Was I Thinkin’» Победа
ACM Awards Top New Artist Победа
2005 CMA Awards Horizon Award Победа
2009 CMT Music Awards CMT Performance of the Year — «Country Boy» Победа[A]
2010 CMA Awards Male Vocalist Номинация
Album of the Year — Up on the Ridge Номинация
Musical Event — «Bad Angel» (вместе с Мирандой Ламберт и Jamey Johnson) Номинация
2012 CMA Awards Single of the Year Номинация
Album of the Year Номинация
Song of the Year Номинация
American Country Awards Album of the Year — «Home» Номинация
2014 CMA Awards Male Vocalist of the Year Номинация
Album of the Year — Riser Номинация
Song of the Year — «I Hold On» (автор) Номинация
Single of the Year — «Drunk on a Plane» Номинация
Video of the Year — «Drunk on a Plane» Победа[30]
  1. Jeffries, David [Бентли, Диркс (англ.) на сайте AllMusic allmusic ((( Dierks Bentley > Biography )))] (неопр.). Allmusic. Дата обращения 13 ноября 2007.
  2. ↑ Dierks Bentley Height, Weight, Age, Measurements, Net Worth
  3. ↑ Dierks Bentley Opens Up About His Childhood and Finds a Fan in Bruce Springsteen (неопр.). Tasteofcountry.com (22 марта 2011). Дата обращения 25 февраля 2014.
  4. ↑ Country music star Dierks Bentley jumps into hockey with both boots — ESPN (неопр.). Sports.espn.go.com (24 мая 2011). Дата обращения 25 февраля 2014.
  5. ↑ News : Dierks Bentley Elopes to Mexico (неопр.). CMT (21 декабря 2005). Дата обращения 25 февраля 2014.
  6. ↑ Dierks Bentley: Baby Bliss (неопр.). People. Дата обращения 5 октября 2008.
  7. ↑ Country Star Dierks Bentley Welcomes Daughter (неопр.). People. Дата обращения 5 октября 2008.
  8. ↑ Dierks Bentley «I’m Thinking of You» with daughter Evie at Ryman ‘Home’ Show (неопр.). YouTube (3 февраля 2012). Дата обращения 11 августа 2014.
  9. ↑ Dierks Bentley Welcomes Daughter Jordan Catherine (неопр.). People. Дата обращения 26 декабря 2010.
  10. Nicholson, Jessica. Dierks Bentley Readies New Album (13 мая 2013). Дата обращения 13 мая 2013.
  11. 1 2 Dierks Bentley Album & Song Chart History — Country Songs (неопр.). Billboard. Prometheus Global Media. Дата обращения 28 апреля 2011.
  12. 1 2 3 Chart positions for Billboard Hot 100:
  13. ↑ Allmusic : Dierks Bentley : Billboard Singles (неопр.). Allmusic. Дата обращения 17 декабря 2010.
  14. 1 2 Dierks Bentley Album & Song Chart History — Canadian Hot 100 (неопр.). Billboard. Prometheus Global Media. Дата обращения 28 апреля 2011.
  15. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – What Was I Thinkin’ (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  16. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Come a Little Closer (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  17. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Feel That Fire (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  18. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Sideways (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  19. ↑ Dierks Bentley Album & Song Chart History — Country Songs (неопр.). Billboard. Prometheus Global Media. Дата обращения 28 апреля 2011.
  20. ↑ Dierks Bentley Album & Song Chart History — Country Airplay (неопр.). Billboard. Prometheus Global Media. Дата обращения 8 ноября 2012.
  21. ↑ Dierks Bentley Album & Song Chart History — Canada Country (неопр.). Billboard. Prometheus Global Media. Дата обращения 20 ноября 2013.
  22. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Am I The Only One (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  23. ↑ Canadian digital download certifications – Dierks Bentley – Am I The Only One (неопр.). Music Canada.
  24. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Home (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  25. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – 5-1-5-0 (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  26. ↑ Canadian digital download certifications – Dierks Bentley – 5-1-5-0 (неопр.). Music Canada.
  27. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – I Hold On (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  28. ↑ American single certifications – Dierks Bentley – Drunk on a Plane (неопр.). Recording Industry Association of America. If necessary, click Advanced, then click Format, then select Single, then click SEARCH
  29. ↑ Canadian digital download certifications – Dierks Bentley – Drunk on a Plane (неопр.). Music Canada.
  30. ↑ Dierks Bentley, Keith Urban + Miranda Lambert Are Early 2014 CMA Awards Winners (неопр.). Taste of Country (5 ноября 2014). Дата обращения 5 ноября 2014.
  31. ↑ 2009 CMT Music Awards : Winners (неопр.). Country Music Television. Дата обращения 2 января 2010.

Бентли, Уэс — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

У этого термина существуют и другие значения, см. Бентли.

Уэсли Кук Бентли (англ. Wesley Cook Bentley; род. 4 сентября 1978 (1978-09-04), Джонсборо, Арканзас, США) — американский актёр, известный ролями в таких фильмах, как «128 ударов сердца в минуту», «Красота по-американски», «Четыре пера», «Парковка», «Призрачный гонщик» и «Голодные игры».

Уэс Бентли родился в Джонсборо, штат Арканзас, США в семье Чери и Девида Бентли, которые оба являются проповедниками Объединённой методистской церкви[1][2]. В 1996 году Уэс окончил среднюю школу Sylvan Hills в городке Шервуд, штат Арканзас[3]. Затем Бентли стал посещать школу драмы (Juilliard School’s Drama Division)[4], но покинул её через год обучения, чтобы заняться своей актёрской карьерой[5].

Известность к актёру пришла после выхода в 1999 году фильма «Красота по-американски», получившего пять «Оскаров». Персонально Бентли за роль Рики Фитса получил несколько наград и, в частности, был номинирован на премию BAFTA в номинации «Лучшая мужская роль второго плана».

Также Бентли снялся в триллере «Кадиллак Долана»[6], основанном на коротком рассказе Стивена Кинга[7], и в драме «Там обитают драконы» режиссёра Ролана Жоффе. Уэс является одним из главных героев в документальном фильме My Big Break режиссёра Тони Зиерра, который повествует о трёх бывших приятелях, Чеде Линдберге, Бреде Роу и Греге Фоусетте, мечтающих о том, как воплотить свою мечту стать успешными актёрами в Голливуде.

В 2007 году в фильме «Призрачный гонщик» Бентли сыграл Блэкхарта, демона, который являлся главным антагонистом.

В 2012 году Уэс сыграл роль распорядителя игры, Сенеку Крейна в блокбастере «Голодные игры». В том же году Бентли был задействован в актёрском составе фильма «3 дня в пустыне» от режиссёра Габриэля Кована вместе с такими актёрами, как Эмбер Тэмблин и Винсент Пиацца.

В июне 2014 года присоединился к актёрскому составу сериала «Американская история ужасов»[8].

Уэс был женат на актрисе Дженнифер Квонс с 2001 по 2009 годы. Пара рассталась ещё в 2006 году во время наркотической зависимости Бентли.

В 2010 году Бентли женился на продюсере Джеки Сведберг. В том же году у пары родился сын, Чарльз[9].

В газете The New York Times в статье за 8 февраля 2010 года Уэс рассказал о том, что начал принимать наркотики после своего ошеломительного успеха в фильме «Красота по-американски». Бентли скрывал свою зависимость от Дженнифер, в 2006 году они расстались, и Уэс переехал в новую квартиру, где начал употреблять наркотики практически всё время. В то время он снимался время от времени, только для того, чтобы оплатить счета и достать очередную дозу. В 2008 Уэс был арестован и впоследствии ему пришлось пройти пошаговую программу, состоящую из 12 шагов. Как бы то ни было, он снова начал употреблять героин, пока окончательно не сломался[10].

В июле 2009 года Уэс признался своему другу, что он законченный наркоман и алкоголик и что ему нужна помощь или он умрёт[11]. Бентли снова начал проходить пошаговую программу реабилитации и после окончательного избавления он продолжил свою карьеру актёра, появившись в пьесе «Венера в мехах». В документальном фильме My Big Break практически полностью показана реальная жизнь Бентли, его зависимость, борьба со звёздной болезнью и восстановление после наркозависимости[10].

  1. ↑ Wes Bentley Biography (1978–) (неопр.). FilmReference.com.
  2. ↑ Wes Bentley star bio (неопр.). Tribute.ca. Архивировано 5 января 2013 года.
  3. Bennett, Tara The ‘Hunger Games’ Cast Before They Were Famous: Wes Bentley, Senior Year at Sylvan Hills High School, Sherwood, Arkansas (1996) (неопр.). Snakkle.com. Pontiac Digital Media (March 21, 2012). Архивировано 5 января 2013 года.
  4. ↑ Alumni News (неопр.). The Juilliard School (March 2010). Дата обращения 7 апреля 2012. Архивировано 5 января 2013 года.
  5. Daly, Steve Wes Bentley of ‘American Beauty’ (неопр.). People (October 8, 1999). Архивировано 5 января 2013 года.
  6. ↑ Christian Slater and Wes Bentley Join ‘Dolan’s Cadillac’, Cinematical, April 25, 2008
  7. ↑ Stephen King’s DOLAN’S CADILLAC Filming in Canada!, May 29, 2008
  8. ↑ Wes Bentley Joins AHS: Freak Show
  9. Oliver Jones. Wes Bentley: ‘I Felt Myself Dying’ (неопр.). People magazine (June 13, 2011). Дата обращения 13 января 2012. Архивировано 5 января 2013 года.
  10. 1 2 Healy, Patrick. Back From the Depths, Rebuilding a Career, The New York Times (8 February 2010), С. 1.
  11. ↑ The Hunger Games Star Wes Bentley Fights Back From Homelessness, Bankruptcy (неопр.). Radar Online (29 марта 2012). Дата обращения 9 апреля 2012. Архивировано 5 января 2013 года.

Бентли, Уилсон — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Бентли.

Уилсон Алвин Бентли, прозванный «Снежинка» (англ. Wilson Alwyn «Snowflake» Bentley; 10 февраля 1865 (1865-02-10) — 23 декабря 1931) — один из первых известных фотографов снежинок; усовершенствовал процесс их ловли на чёрном бархате таким образом, что изображения могли быть получены, прежде чем объект растает или возгонится.

Фотографии снежинок 1902 года

Бентли родился 10 февраля 1865 года в городе Джерико (англ.)русск. в штате Вермонт. Кристаллы снега впервые заинтересовали его, когда он был подростком и работал на ферме. Он пытался зарисовать увиденное через подаренный ему матерью старый микроскоп, но снежинки устроены слишком сложно и быстро исчезают даже при отрицательных температурах. Тогда он решил их фотографировать, что удалось ему после долгих экспериментов 15 января 1885 года. За всю свою жизнь Бентли создал более 5000 изображений кристаллов снега.

Работа Бентли привлекла к себе внимание в последние годы XIX века. Гарвардский минералогический музей (англ.)русск. приобрёл некоторые из его микрофотографий. В сотрудничестве с Джорджем Перкинсом, профессором естественной истории университета штата Вермонт, Бентли опубликовал статью, в которой он утверждал, что нет двух одинаковых снежинок. Эта концепция захватила воображение общественности, и он опубликовал другие статьи в журналах, в том числе «National Geographic», «Nature», «Popular Science» и «Scientific American». Его фотографии были запрошены академическими учреждениями со всего мира. В 1931 году Бентли работал с Уильямом Хамфрисом (англ.)русск. из Бюро погоды США; результатом этого сотрудничества стала монография «Snow Crystals» с 2500 иллюстрациями. Среди других публикаций его фотографий — иллюстрации к статье «Снег» в 14-м издании «Encyclopædia Britannica».

Бентли также фотографировал другие формы воды, включая облака, туман и капли.

Он умер от пневмонии в своем имении 23 декабря 1931 года, пройдя шесть миль в метель, чтобы сфотографировать снежинки. Его имя увековечено в названии научного центра Джонсоновского государственного колледжа (англ.)русск. в Джонсоне (англ.)русск., штат Вермонт.

  • Андрей Сигсон (1839—1907) — российский пионер фотографирования снежинок.
  • Thompson, Jean M., Illustrated by Bentley, Wilson A. Water Wonders Every Child Should Know (Garden City: Doubleday, Page & Co. 1913
  • Bentley, Wilson A. The Guide to Nature (1922)
  • Bentley, Wilson A. ‘The Magic Beauty of Snow and Dew’, National Geographic (January 1923)
  • Bentley, Wilson A.; Humphreys, William J. Snow Crystals (New York: McGraw-Hill, 1931)
  • Bentley, Wilson A. «Snow», Encyclopædia Britannica: Vol. 20 (14th ed., 1936; pp. 854-856)
  • Knight, N. (1988) «No two alike?» Bulletin of the American Meteorological Society 69(5):496
  • Blanchard, Duncan. The Snowflake Man, A Biography of Wilson A. Bentley, » (Blacksburg, VA: McDonald and Woodward, 1998) ISBN 0-939923-71-8.
  • Martin, Jacqueline Briggs. «Snowflake Bentley, » (New York: Houghton Mifflin Co., 1998) ISBN 0-395-86162-4 (a children’s biography of ‘Willie’ Bentley illustrated with woodcuts hand tinted with watercolors by Mary Azarian. Awarded the Caldecott Medal.)
  • Stoddard, Gloria May. «Snowflake Bentley: Man of Science, Man of God.» (Shelburne, VT: New England Press, 1985) ISBN 0-933050-31-3 (Originally published in 1979 by Concordia Publishing House, ISBN 0-570-03620-8).
Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *